Український співаник
Любовні
Ой ти поїхав…
Нью-Йорк: накладом Української Книгарні, 1918

Ой ти поїхав,
Мене понехав,
А я бідная плачу:
Сплакалам очи,
Як в день так в ночи,
Що світонька не бачу.


Дурна пташина,
Невеличкая,
Що по гільонцї скаче:
Тай нерозумная,
Дурна дївчина
Що за гультаєм плаче.

Ой як же менї
Та не плакати,
Самі слезоньки ллють ся
Що від милого
Вістоньки нема,
А від нелюба шлють ся.

Жадна пташина
Без товариша,
Не пробуває в лїсї:
А ти поїхав,
Мене понехав
Як ластівоньку в стрісї.