Український співаник/Ой там орав мужик

Український співаник
Січові і Сокілські
Ой там орав мужик…
Нью-Йорк: накладом Української Книгарні, 1918

Ой там орав мужик край дороги,
В него воли сиві круторогі.
 Круторогі сиві поганяє,
 І такую собі піснь співає:

Гей! Ви мужичіє братя милі!
Що маєм робити сеї хвилї?
 Розбив Москаль нашу “Сїч” єдину,
 Узяв у неволю Україну.

Та є такі драби межи нами,
Що хотять робить нас Москалями!
 Гей ви москофіли ви кацапи,
 Гей ви проклятущі рубльохапи!

Таж то чути всїми вже світами,
Що Москаль бє нарід нагайками,
 Нашу рідну мову зневажає,
 Тай ще нас хахлами називає.

Тай ви народовцї підупали,
Щосьте з кацапами разом стали.
 Хоть ви патріоти на папері,
 Та що ви робили в “новій ері”?


Ляхи вам в очи зазирали
А ви наші віча розбивали!
 Бо нам із народа та вигода,
 Щоби дерти шкіру із народа.

А ви лазуітські Василіяни,
Ідіть до Африки між поганів.
 А нам вас до хріну тут потреба
 Ми і без вас трафимо до неба!


Ой вже давно тії часи втекли,
Як ви людий живцем в вогни пекли,
 Миж не дурні вівцї в чистім полю.
 Щоб ви в римску вели нас неволю.

Тож як стануть разом людські дїти,
Будете тікати аж сопіти, —
 Ой, та задуднїло в синіх горах
 Що пани шахрують при виборах.

Та не дадуть ради навіть ґрафи,
Як ми вхопили хлопські параґрафи,
 Та заплачуть ревно панські дїти,
 Як ми зачнем ревно заводити.

Та і хруням стане в очах темно,
Як ми на них бойкот покладемо.
 Майже дрожить зволоч сяка-така,
 Бо ми внуки Ґонти й Залїзняка.

Нехай враже серце страх стискає,
Бо в нас ще козацька кровця грає,
 Най по цїлїм світї ідуть вісти!
 Що ми радикали — соціялїсти!