Український співаник/Ой з-за гори, з-за лимана

Український співаник (1918
Історичні
Ой з-за гори, з-за лимана…
Існують інші версії цієї роботи: Ой з-за гори, з-за лиману
Видання: Нью-Йорк: накладом Української Книгарні, 1918.

Ой з-за гори, з-за лимана
Вітер повіває,
Кругом Сїчі запорозькій
Москаль облягає.

Обляг Москаль Сїчу,
Таборами стали,
Вони свого ґенерала
Три днї дожидали.

Шатнули ся по курінях
Запасу шукати,
А моськовська вся старшина
Церкви обдирати.

Та беруть срібло, беруть золото,
Ще й воскові свічі,
Зостаєть ся пан кошовий
З писарями в Сїчи.

“Ой устань Харку, устань батьку,
Просять же нас люде,
Як станемо на границї,
По прежньому буде.

Як вийдемо на границю,
Та впросим царицю,
Щоб оддала степи вільні
По прежню границю”.

— “Та не на те я, вражі сини,
Москаля зібрала,
Щоб степ добрий, край веселий,
Назад завертала”.

“Ой устань Харку, устань батьку,
Щож ми наробили,

Що степ добрий, край веселий
Тай занапастили!”

Та тече річка невеличка
Зпід білої кручі,
Заплакали Запорожцї
Від царицї йдучи,

Встає хмара з-за лимана,
А другая з поля,
Заплакала Україна:
Така її доля.