Український співаник/Ой Морозе, Морозеньку

Український співаник
Історичні
Ой Морозе, Морозеньку…
• Інші версії цієї роботи див. Ой Морозе, Морозенку Нью-Йорк: накладом Української Книгарні, 1918

Ой Морозе, Морозеньку, ти преславний козаче!
За тобою Морозеньку, вся Україна плаче;
Не так тая Україна, як те гордеє військо: —

Заплакала Морозиха йдучи рано на місто.
Здибали ю три козаки із замку ідучи:
“Перестань, Морозихо, по синї тужити.
Не плач, не плач, Морозихо, не плач, не жури ся,
Ходи з нами, козаками, мед вина напий ся”.
“Ой пийте ви здоровенькі, та коли вам пєть ся,
Коло моєй головоньки все лишенько вєть ся.
— Чого-ж менї, мої братя мед вино не пєть ся:
Ой десь то мій Морозенько та з ляхами бєть ся!”
Ой з за гори, з за крутої військо виступає,
По сам перед Морозенько конем виграває;
Схилив склонив головоньку коню на гривоньку
Біднаж моя головонька, чужа сторононька!
По під гору камінную покопані шанцї,
Ой зловили Морозенька в недїленьку в ранцї,
Ой зловили Морозенька, рученьки звязали,
Ой рученьки та звязали, до суду віддали.
Посадили Морозенька на жовтім пісочку,
Зняли, зняли з Морозенька шовкову сорочку;
Посадили Морозенька на крутій могилї,
Поглядає Морозенько по всій Українї.