Український співаник/Гей по горі, по високій
| ◀ Ой мати, мати, серце не вважає | Український співаник Любовні Гей по горі, по високій… |
Ви дївочі сині очи ▶ |
|
Гей по горі, по високій, трійзїль постелив ся:
З України до дївчини козак поклонив ся:
Поклонив ся козаченько з коня вороного,
Нагадай си, моя мила, мене молодого.
А в недїлю рано, рано дївча ся вмивало:
Тай русою та косою личенько втирало.
Утирало біле личко, утирало брови, —
Немаж мого миленького, нема і розмови.
Не плач мила, не плач серце, не плач чорні очи
Ой маюж я розмовоньку аж до пізна в ночи:
Ой маюж я розмовоньку, ой маюж я милу,
Висипано надімною високу могилу.