Українська народна пісня/Закувала зозуленька

◀ Брала дівка льон, льон

Українська народна пісня під ред. Андрія Хвилі Закувала зозуленька

Ой, чи воля, чи неволя ▶

• Інші версії цієї роботи див. Закувала зозуленька

Київ: Держлітвидав, 1935

ЗАКУВАЛА ЗОЗУЛЕНЬКА

 

1.Закувала зозуленька,
Кує вона, кує…
Позволь, мати, розказати,
Як строкар^[1] бідує.
2.Як засвищить машиночка,
Треба рано встати…
Вже десята годиночка,
Нема що снідати!
3.Загуділа машиночка,
Та й гуде, та й гуде…
Сякий-такий ватажина
На роботу будить…
4.Сякий-такий ватажина,
Чобітків немає,
Не одного строкарика
Нагайкою крає!
5.Вони його не слухали,
Поскакали в жито…
Не одного строкарика
Находили вбито.
6.Плачуть мами за синами,
Жінки — за мужами,
А дівчата й молодиці —
За кавалірами.

——————

1. Строкар — строковий робітник у панській економії.