Українська народна пісня/Віють вітри, віють буйні

Українська народна пісня
під ред. Андрія Хвилі

Віють вітри, віють буйні
• Інші версії цієї роботи див. Віють вітри, віють буйні Київ: Держлітвидав, 1935
ВІЮТЬ ВІТРИ, ВІЮТЬ БУЙНІ

1.Віють вітри, віють буйні,
Аж дерева гнуться...

Ой, як болить моє серце, 2
А сльози не ллються!
2.Трачу літа в лютім горі

І кінця не бачу,

Тільки тоді і полегша, 2
Як нишком поплачу.
3.Не поможуть сльози горю,

Серцю легше буде;

Хто щасливим був часочок, 2
Повік не забуде.
4.Єсть же люди, що і моїй

Завидують долі:

Чи щаслива ж та билина, 2
Що росте у полі?..
5.Що на полі, на пісочку,

Без роси, на сонці…

Тяжко жити без милого 2
І в своїй сторонці!
6.Де ти, милий, чорнобривий ?

Де ти? Озовися!

Як я, бідна, тут горюю, 2
Прийди, подивися!
7.Полетіла б я до тебе,

Та крилець не маю,

Щоб побачив, як безтебе 2
З горя висихаю.

8.До кого ж я пригорнуся,
І хто приголубить,

Коли тепер нема того, 2
Який мене любить?..