Україна в міжнародних відносинах/4/ЮНЕСКО

Україна в міжнародних відносинах.
Енциклопедичний словник-довідник.
Випуск 4

під ред. Миколи Варварцева

ЮНЕСКО
Київ: Інститут історії України НАН України, 2013

ЮНЕСКО (Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури) — міжнародна міжурядова організація, спеціалізована установа ООН. Заснована 1946 після ратифікації 20-ма державами її статуту, підписаного у листопаді 1945 на установчій конференції в Лондоні. Членами ЮНЕСКО є 195 держав. 1954 її членом стала Україна.

Керівними органами ЮНЕСКО є: Генеральна конференція — в ній беруть участь представники всіх держав-членів, скликається один раз на 2 роки; Виконавча рада — обирається Генеральною конференцією на 4 роки. До її складу входять представники 58 держав, скликається двічі на рік; Секретаріат — постійно діючий виконавчий орган, очолюваний Генеральним директором. Штаб-квартира ЮНЕСКО розташована в Парижі (Франція). Організація має такі цілі: сприяння в забезпеченні миру й безпеки шляхом заохочення міжнародного співробітництва в сфері освіти, науки і культури; забезпечення поваги до законності і справедливості, прав людини й основних свобод незалежно від раси, статі, мови або релігії.

У рамках ЮНЕСКО здійснюється багато програм і заходів, у тому числі з технічної допомоги, розвитку комунікацій, інформації, інформатики. Організація сприяє ліквідації неписьменності, підготовці кадрів, розвиткові національних культур, охороні пам'ятників культури тощо.

Україна бере участь у реалізації міжнародних програм та проектів ЮНЕСКО в різних галузях освіти, науки і культури. Координатором виступає Національна комісія України у справах ЮНЕСКО. На початку 1991 українські експерти брали участь у консультаціях національних комісій європейських країн у справах ЮНЕСКО з розроблення пропозицій щодо основних напрямів роботи Регіонального бюро ЮНЕСКО з науки і техніки в Європі, що проходили у Парижі і Венеції. Україна була співавтором проекту резолюції з розвитку науково-технічної співпраці в Європі в нових соціально-економічних і політичних умовах. 1992 в Києві був підписаний протокол про співробітництво між АН України та Регіональним бюро ЮНЕСКО з науки і техніки в Європі, в рамках якого українські вчені взяли участь у багатьох проектах та заходах: міжнародному семінарі «Організаційні структури науки в Європі» (квітень 1992, Венеція), міжнародному круглому столі «Чорнобиль: ніколи більше» (липень 1994, Венеція), міжнародних симпозіумах «Наука і влада» (грудень 1994, Генуя), «Моніторинг природних систем: фундаментальні проблеми» (грудень 1994, Київ), міжнародному форумі «Наука і суспільство» (жовтень 1995, Генуя). НАН України і ЮНЕСКО співпрацюють у різних галузях науки і техніки, включаючи проблеми захисту навколишнього середовища, а також у роботі зі здійснення та розвитку рекомендацій Всесвітньої конференції з науки. Вчені української академії наук брали участь також у роботі міжнародного конгресу «Наука і освіта на порозі III тисячоліття» (жовтень 2000, Мінськ), міжнародному симпозіумі «Роль міжнародних організацій у розвитку загальноєвропейського науково-технічного простору» (вересень 2001, Київ). За поданням Регіонального бюро з науки і техніки в Європі президент НАН України, академік Б.Є. Патон нагороджений ЮНЕСКО медаллю ім. Енштейна за важливий внесок у розвиток міжнародної науково-технічної співпраці.

Від 1990 діє Українська асоціація клубів ЮНЕСКО, що об'єднує студентську та учнівську молодь. До Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО внесено низку історико-архітектурних пам'яток України, в тому числі Софійський собор, Києво-Печерську Лавру, історичний центр Львова. Українські біосферні заповідники — Асканія-Нова, Чорноморський, Карпатський та Дунайський — внесені до Світової мережі біосферних заповідників ЮНЕСКО. До спеціального календаря ЮНЕСКО включені ювілейні дати видатних діячів та історичні події українського народу. 1983 організація взяла участь у відзначенні 1500-ліття заснування Києва. За сприяння ЮНЕСКО в Україні видано велику кількість книг, альбомів, матеріалів конференцій. У штаб-квартирі організації в Парижі проводяться українські виставки, концерти, кіноперегляди, наукові конференції та ін.

Періодичні видання ЮНЕСКО: «Кур'єр ЮНЕСКО», «Культури», «Музеум», «Перспективи освіти» та ін.

Літ.: Україна та ООН: 50 років співробітництва. — К., 1995; Малицкий Б., Кузьминов В. и др. Программы и проекты ЮНЕСКО в области науки и участие в них Украины. — К., 2001; Погляд у XXI століття. Бюлетень Національної комісії України у справах ЮНЕСКО. — 2001, № 1; Циганкова Т.М., Гордєєва Т.Ф. Міжнародні організації. — К., 2001.

Н.В. Кривець.

Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 4.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи.