Україна в міжнародних відносинах/4/Угорці в Україні

◀ Туркменістан

Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 4 під ред. Миколи Варварцева Угорці в Україні

Угорщина ▶

Київ: Інститут історії України НАН України, 2013

УГОРЦІ В УКРАЇНІ — одна з національних меншин, що проживає на території сучасної України. Угорські племена перейшли в Карпати зі сходу наприкінці 9 ст. й оселилися на Тисо-Дунайській низовині (Паннонії), почавши завойовувати волохів та слов'ян, які там жили. Заселення ними території нинішньої Закарпатської області України проходило також у результаті двох великих хвиль міграції: у 2-й пол. 13 ст. (після татаро-монгольської навали) і в 2-й пол. 16 ст. (війни з турками-османами). З часу входження Закарпаття до складу Угорського королівства (рівнинна частина в 9–10 ст., гірська — 13–14 ст.) і до включення краю до складу Чехословаччини (1919) У., які на поч. 20 ст. складали близько 30% населення, були панівним у соціально-економічному плані етносом у регіоні. У міжвоєнні роки частина У. емігрувала із Закарпаття до Угорщини. Серед тих, що залишилися (16% населення), було створено ряд політичних партій, найбільшим впливом користувалася Угорська національна партія, яка набирала на виборах у 1920–30-х рр. близько 10% голосів виборців. 1939 після окупації Карпатської України й анексії всієї території Закарпаття Угорщиною і до 1944 У. краю знову опинилися у привілейованому становищі. Наприкінці 1944 — на поч. 1945 після визволення Закарпаття Червоною армією від угорсько-німецької окупації близько 30 тис. У. краю зазнали репресій.

На території Української РСР У. Закарпаття опинилися після приєднання краю до СРСР у 1945. За переписом 1959 У. становили 13,6% населення Закарпатської області. Надалі їх частка повільно зменшувалася в результаті зовнішньої міграції і зниження народжуваності. За переписом 2001 в Україні нараховувалося 156 566 У. (0,3% населення): порівняно з переписом 1989 їх кількість зменшилася на 4%. Переважна більшість У. України — це мешканці Закарпаття (151,5 тис.), де вони становлять 12,1% населення області. Вони утворюють більшість населення в Берегівському районі (76,1%), близько третини населення Виноградівського та Ужгородського (з м. Чоп) районів, у Мукачівському — 12,7%, Хустському — 3,9%, Рахівському — 3,1%. Асиміляція У. Закарпаття в слов'янському середовищі традиційно була невеликою, насамперед завдяки компактному розселенню в межах кількох районів, окремі з яких межують з їх історичною батьківщиною — Угорщиною. Понад 95% У. називають рідною мовою угорську, 3,4% — українську, 1,0% — російську. Довге сусідське проживання У. і русинів-українців призвело до мовно-культурного взаємовпливу. Зокрема, у період т. зв. мад'яризації кінця 19 — початку 20 ст. особливо сильного угорського впливу зазнали мова, побут, фольклор, музика русинів-ураїнців Закарпаття. Пізніше, за часів СРСР, на У. Закарпаття помітно вплинули українська, російська та радянська культури.

Нині крім Закарпаття У. мешкають у Львові, Києві та деяких інших містах України. Існує ціла система культурних і освітніх закладів, видавництв, засобів масової інформації, громадських об'єднань, що забезпечують національно-культурні потреби угорців. У Закарпатті діють понад 80 дошкільних закладів і 103 угорськомовні школи, у тому числі понад 20 середніх, 4 гімназії, 2 ліцеї з угорською мовою викладання, в яких навчається понад 20 тис. учнів. В Ужгородському національному університеті, Мукачівському гуманітарно-педагогічному інституті, Ужгородському училищі культури і Берегівському медучилищі відкрито групи з угорською мовою викладання. При Ужгородському національному університеті з 1963 діє кафедра угорської мови та літератури, якою випущено близько 800 студентів угорської національності, з 1988 — центр гунгарології, 2005 відкрито кафедру історії Угорщини і європейської інтеграції, 2008 створено гуманітарно-природничий факультет з угорською мовою навчання фахових дисциплін. У м. Берегово з 1996 функціонує Закарпатській угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ, де на 4 кафедрах працюють понад 50 викладачів і навчається понад 1200 студентів. У місцях компактного проживання У. діє 130 бібліотек (у фондах близько 470 тис. книг угорською мовою), а також понад 100 клубних закладів і 600 колективів художньої самодіяльності. У м. Берегово 1993 відкрито угорський національний театр ім. Д. Ійєша, який є учасником багатьох міжнародних фестивалів в Україні, Росії, Угорщині, Польщі.

З 1996 щорічно проводиться Закарпатській фестиваль угорського народного мистецтва під назвою «Народні джерела». В Україні зареєстровано 88 періодичних видань угорською мовою, з них у Закарпатській області — 20 періодичних видань, на підтримку яких виділяються кошти з обласного та місцевих бюджетів. У Закарпатській обласній державній телерадіокомпанії працює угорськомовна головна редакція: з 1946 ведуться радіопередачі угорською мовою, з 1968 — телерадіопрограми.

Угорська етнічна меншина України є надзвичайно активною у політико-етнологічних процесах. Створені й активно діють за підтримки уряду Угорщини Товариство угорської культури Закарпаття (з 1989), яке об'єднує близько 30 тис. членів, Закарпатське угорськомовне наукове товариство, членами якого є понад 80 докторів і кандидатів наук, Закарпатське товариство угорської інтелігенції, Демократична спілка угорців України (ДСУУ), «КМКС — партія угорців України», Форум угорських громадських організацій, Товариство угорців у Києві та ін.

У 1990 до Закарпатської обласної ради було обрано 14 У. із 120 депутатів (11,6%), на парламентських виборах у 1994 народним депутатом України було обрано голову Демократичної спілки угорців України М. Товта, у 1998 — голову Товариства угорської культури Закарпаття М. Ковача, у 2002 — голову ДСУУ І. Гайдоша. У виборах до місцевих органів влади 1998 кількість У. серед депутатів усіх рівнів рад Закарпатської області зросла до 13,3%. Завдяки їх ініціативі багатьом населеним пунктам Закарпатської області (близько 150) офіційно повернуто попередні угорські назви. Нині переважна більшість угорського населення Закарпаття (70-75%) вважає себе реформаторами (в краї діє 81 реформаторська церква). Близько 50 тис. У. сповідують римо-католицьку віру. Незначна їх частина є греко-католиками або прихильниками новітніх протестантських релігій.

З початком 2000-х рр. уряд Угорщини почав активно опікуватися угорською діаспорою в країнах Центрально-Східної Європи, в тому числі Україні (в угорському державному бюджеті є окрема стаття витрат — «Фонд Закарпаття»). Спочатку У. Закарпаття отримували картки-посвідчення етнічних У., які давали їм чимало пільг під час перебування на території Угорщини, а «Закон про закордонних угорців» формально поширив практику подвійного громадянства. У законодавство Угорщини про громадянство у травні 2010 були внесені зміни, за якими угорське громадянство може надаватися не лише У., а й особам з іншою етнічністю, предки яких жили на території Австро-Угорської імперії. Так званий зелений паспорт Угорщини (посвідчення заордонного угорця), який дає право на роботу і проживання в цій країні без реєстрації, пільгове навчання у вузах, медичне обслуговування, отримали близько 300 тис. мешканців Закарпаття, хоча етнічних У. в області нараховується удвічі менше. За деякими даними вже понад 10 тис. У. Закарпаття є громадянами Угорщини.

Літ.: Бездір В. Угорці // Етнічні спільноти України. — К., 2001.

С.В. Віднянський.