Україна в міжнародних відносинах/4/Рапалльський договір 1922

◀ Райхскомісаріат «Україна»

Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 4 під ред. Миколи Варварцева Рапалльський договір 1922

Решетилівські статті 1709 ▶

Київ: Інститут історії України НАН України, 2013

РАПАЛЛЬСЬКИЙ ДОГОВІР 1922 — укладений між РСФРР і Німеччиною 16 квітня 1922 в м. Рапалло поблизу Генуї (Італія) у ході Генуезької конференції 1922 народним комісаром закордонних справ РСФРР Г. Чичеріним і міністром закордонних справ Німеччини В. Ратенау.

Сторони взаємно відмовилися від претензій на відшкодування воєнних витрат, а також воєнних і невоєнних збитків, заподіяних їм під час Першої світової війни, і домовилися про порядок урегулювання розбіжностей між собою. Німеччина визнавала націоналізацію німецької державної й приватної власності в РСФРР і відмовлялася від претензій на відшкодування збитків за вжиті радянським урядом заходи щодо німецьких громадян або їхніх приватних прав за умови, що уряд РСФРР не задовольнятиме аналогічних фінансових претензій інших держав.

Договір передбачав негайне відновлення дипломатичних і консульських відносин між РСФРР і Німеччиною. Сторони встановили, що регулювання взаємних торговельних, господарських і правових відносин між обома державами проводитиметься на основі принципу найбільшого сприяння та доброзичливості. Німецький уряд заявив про свою готовність надавати німецьким фірмам допомогу в справі розвитку ділових зв'язків із радянськими організаціями.

Укладанням Р.д. РСФРР і Німеччина зірвали наміри країн Антанти використати Німеччину проти радянської держави і поклали край економічним і політичним обмеженням двох держав, заклали основи розвитку радянсько-німецької співпраці.

Поширення дії Р.д. на УСРР та інші союзні з РСФРР радянські республіки згідно з угодою між ними і Німеччиною, укладеною в Берліні 5 листопада 1922, привело до припинення офіційних контактів Німеччини з урядом Української Народної Республіки на еміграції. Угода передбачала встановлення між Німеччиною і УСРР дипломатичних і консульських відносин, регулювала правовий режим українсько-німецьких торговельно-економічних зв'язків. У 1920-ті — на поч. 1930-х рр. Німеччина стала найбільшим зарубіжним торговельним партнером радянської України.

Р.д. було ратифіковано Всеросійським ЦВК 16 травня, німецьким рейхстагом — 4 липня 1922. Обмін ратифікаційними грамотами відбувся у Берліні 31 січня 1923.

Літ.: Документы внешней политики СССР. — М., 1961, т. 5; Українська РСР на міжнародній арені. Збірник документів (1917–1923 рр.). — К., 1966; Советско-германские отношения от переговоров в Брест-Литовске до подписания Рапалльского договора. Сборник документов. 1919–1922 гг. — М., 1971, т. 2; Ахтамзян А. Рапалльская политика. — М., 1974.

Н.В. Кривець.