Україна в міжнародних відносинах/4/Рада Європи
◀ Рада економічної взаємодопомоги | Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 4 під ред. Миколи Варварцева Рада Європи |
Рада національної безпеки і оборони України ▶ |
|
РАДА ЄВРОПИ. Створена 5 травня 1949 з метою захисту прав і свобод людини, демократичних принципів, розвитку загальноєвропейського співробітництва в галузі права, культури, охорони навколишнього середовища. Головними органами РЄ є Комітет міністрів та Парламентська асамблея (ПАРЄ), яка проводить сесії у Страсбурзі двічі на рік, обговорює політичні питання, затверджує бюджет РЄ, розглядає рекомендації Комітету міністрів. Національні делегації у ПАРЄ повинні репрезентувати весь політичний спектр своєї держави. У структурі РЄ функціонують Європейська комісія, Європейський суд з прав людини, Європейський центр молоді, Постійна конференція місцевих та регіональних органів влади країн Європи.
У 1992 Україна отримала статус спостерігача у РЄ, а 9 листопада 1995 стала повноправним членом. У січні 1996 голова української делегації в ПАРЄ був обраний одним із заступників президента ПАРЄ. У жовтні 1997 відбувся саміт глав держав-членів РЄ. На той час було укладено близько 140 міжнародних конвенцій та угод, зокрема такі, як Європейська хартія прав людини, Європейська соціальна хартія. Перехідний період у становленні української державності створює проблеми з дотриманням зобов'язань перед РЄ. За станом на 1 січня 2000 у процесі інтеграції до європейського правового простору Україна приєдналась до понад 30 конвенцій РЄ. 5 травня 1997 Україна підписала Протокол №6 Європейської хартії прав людини, а у січні 2000 скасувала смертну кару.
Після проведення у квітні 2000 всеукраїнського референдуму щодо змін до Конституції протягом 2000 тривали консультації з РЄ з приводу легітимної імплементації народного волевиявлення. Головною проблемою у відносинах України з РЄ залишаються проблеми із консолідацією демократичного режиму в Україні. Тому впродовж 2001–2012 РЄ так і не скасувала моніторинг за демократичними процесами в Україні.
Літ.: Мармазов В.Є., Піляєв І.С. Україна в політико-правовому полі Ради Європи: досвід і проблеми. — К. — 1999; Рада Європи: теорія і практика діяльності. — К., 2005.
А.Ю. Мартинов.
Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 4.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи.