Україна в міжнародних відносинах/3/Малоросійський приказ

◀ Малі

Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 3 під ред. Миколи Варварцева Малоросійський приказ

Мальта ▶

Київ: Інститут історії України НАН України, 2012

МАЛОРОСІЙСЬКИЙ ПРИКАЗ («Приказ Малыя Россіи») — один із центральних органів Російської держави 2-ї пол. 17 — поч. 18 ст. Заснований 10 січня 1663 (31 грудня 1662) як відділ Посольського приказу для відання українськими справами. Через М.п. російський уряд здійснював контроль за політико-адміністративною діяльністю гетьманської адміністрації та царських воєвод в Україні. Санкціонував вибори нового гетьмана та вищої козацької адміністрації, розглядав справи та організовував розшук збіглих з Росії в Україну селян, кріпаків і солдатів; через служителів приказу, платних агентів з числа українського населення та іноземних купців збирав інформацію про політичну обстановку в Україні; здійснював безпосереднє керівництво воєводами в українських містах. Як судовий орган розглядав справи про злочини службовців М.п., воєвод та царських ратних людей в Україні, остаточно вирішував питання про міру покарання за злочини, вчинені гетьманом або вищою старшиною (крім смертної кари, що санкціонувалася особисто царем). Із звуженням меж української автономії прерогативи М.п. розширювалися. М.п. ліквідовано 1722 у зв'язку із заснуванням Малоросійської колегії та передачею українських справ з відання Колегії закордонних справ до Правительствуючого Сенату.

Літ.: Софроненко К.А. Малороссийский приказ Русского государства второй половины ХVII и начала ХVIII века. — М., 1960.

В.М. Горобець.