Україна в міжнародних відносинах/3/Лісабонський протокол 1992

◀ Ліга українських меценатів

Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 3 під ред. Миколи Варварцева Лісабонський протокол 1992

Ліхтенштейн ▶

Київ: Інститут історії України НАН України, 2012

ЛІСАБОНСЬКИЙ ПРОТОКОЛ 1992. Став першим підписаним незалежною Україною документом, що стосувався проблем ядерного роззброєння. Потреба його підписання обумовлювалася укладанням 31 липня 1991 радянсько-американського договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь. Після розпаду СРСР Російська Федерація стала його правонаступником, але значна частина стратегічних наступальних озброєнь колишнього СРСР залишилася на території нових незалежних держав — у Білорусі, Казахстані й Україні. РФ і США вимагали, щоб ці країни приєдналися до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (1968) як неядерні держави. Позиція України визначалася тим фактом, що Декларація про державний суверенітет УРСР, прийнята 16 липня 1990, проголошувала Україну без'ядерною державою.

23 травня 1992 у Лісабоні делегації США, Росії, України, Білорусі та Казахстану підписали спеціальний протокол про вивезення радянської ядерної зброї до Росії. Для України Л.п. набув чинності 5 грудня 1994 після надання їй гарантій безпеки з боку ядерних держав — США, Росії, Великої Британії, Китаю, Франції. Крім того, відповідно до українсько-російсько-американської угоди Україні впродовж п'яти років була виплачена компенсація у вигляді поставок безкоштовно російського ядерного палива на українські атомні станції.

Літ.: Нариси історії дипломатії України. — К., 2004.

А.Ю. Мартинов.