Україна в міжнародних відносинах/3/Литовці в Україні

	СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!
	Як допомогти й отримати допомогу під час війни

◀ Литовсько-українське товариство

Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 3 під ред. Миколи Варварцева Литовці в Україні

Ліван ▶

Київ: Інститут історії України НАН України, 2012

ЛИТОВЦІ В УКРАЇНІ — Початок поселення литовців на українських землях пов'язано з утворенням і діяльністю Великого князівства Литовського, до складу якого входили ці землі у 14–16 ст. За правління князя Вітовта тут було збудовано низку кам'яних фортець на річках Дніпро, Буг, Дністер. Але у ті часи для багатьох литовців, передовсім вояків, перебування в Україні було тимчасовим.

За переписом населення Російської імперії 1897, в Україні проживало 1684 литовців, з них у сільській місцевості 764. Основними місцями зосередження були південні губернії: Херсонська (540 осіб), Катеринославська — (325), Таврійська (218). Їх чисельність значно зросла під час Першої світової війни. Лише у Києві 1919 проживало 1159 литовців. 1920 у Кременчуцькій, Миколаївській, Чернігівській, Одеській та Полтавській губерніях налічувалося 15 569 литовців. Цього року в УСРР було створено литовській відділ агітації та пропаганди при ЦК КП(б)У, завданням якого було проведення агіткампанії серед демобілізованих з армії литовців: секції відділу діяли на південному сході України.

За переписом 1926 у межах УРСР та Кримській АРСР проживало 7186 литовців. Після Другої світової війни їх загальна кількість була: у 1959 — 8906, у 1970 — 10 715, у 1979 — 9658, у 1989 — 11 278. За даними перепису населення 2001 в Україні проживали 7207 литовців, переважно на сході та півдні країни, зокрема, у Донецькій області — 1359 осіб, Луганській — 568, Одеській — 484. Для цих районів характерне й найбільше число литовцівгородян. 5406 осіб вважають рідною мовою литовську, але вільно нею володіють лише 1280, українську мову вважають рідною 523 особи, 5294 — російську.

У травні 1990 у Києві було засновано Товариство литовців України ім. Майроніса. Його заходом, зокрема відзначилися 450-ліття видання першої литовської книги М. Мажвідаса, 80-річчя Незалежності Литви.

27 грудня 1992 у Львові створено товариство «Медейна», яке готує та проводить різні народні та національні свята Литви — Калєдос (Різдво), Велікос (Пасха), Ужгавенес (Масниця), День незалежності Литви, зустрічі з відомими діячами Литви та України. Від 1993 при товаристві діє школа літуаністики.

1997 підписано угоду між Департаментом національних меншин і вихідців з Литви при уряді Литовської Республіки та Державним комітетом України у справах національностей та міграції щодо співпраці в області національних відносин. Угода сприяла подальшому розвитку культурного життя литовської громади. 1997 засновано перше приватне литовське видавництво «Балтія Друк». 1998 у Києві відбувся перший фестиваль пісні й танцю українських литовців, який став щорічним. Литовська національна меншина бере участь у фестивалі художньої самодіяльності «Всі ми діти твої, Україно». 1999 було створено Вінницькій історичний центр «Сакалас» («Сокіл»), що займається дослідженнями доби Великого князівства Литовського в Україні.

Молодіжна спілка литовців України, яка об'єднує громадян Києва, Львова, Вінниці, Білої Церкви, Харкова, Запоріжжя, Дніпропетровська та інших міст, є учасником заходів молодіжних спілок литовців Канади, Іспанії, Естонії.

У травні 2004 засновано всеукраїнську громаду литовців України, до якої ввійшли 11 товариств литовців. Філії громади працюють у Києві, Львові, Вінниці, Запоріжжі, Харкові, Дніпропетровську, Криму та інших регіонах України. На базі товариств створено 6 шкіл з литовською мовою викладання.

З 1999 у Львові діє почесне консульство Литовської Республіки.

Літ.: Етнічна мозаїка України. Литовці // Рейтинг, 1997, ч. 45; Наливайко С. Етнічна історія Давньої України. — К., 2007; Вітаутас Нарушевічус.

Історія товариства литовців України «Мейдена» у Львові // Відомості литовсько-українського товариства Lietuvių-Ukrainiečių Draugijos Žinios, 2008, № 1; Попок А. Діяльність змішаних міжурядових комісій з питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин // Актуальні проблеми державного управління, 2010, № 1; Посольство Литовської Республіки у Києві 17/11/11 // http://ua.mfa.lt/index.php?1228867288

І.С. Стрикун.