Україна в міжнародних відносинах/3/Константинопольський мирний договір 1700
◀ Конотопські статті 1672 | Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 3 під ред. Миколи Варварцева Константинопольський мирний договір 1700 |
Константинопольський мирний договір 1712 ▶ |
|
Договором сторони врегулювали взаємні територіальні претензії, що постали внаслідок війни 1683–1699 між Портою і «Священною лігою», до складу якої входила Росія. К.м.д. проголошував перемир'я терміном дії на 30 років. Більшість його статей стосувалася питань зміни кордонів і використання прикордонних зон. Росія отримала право на володіння м. Азов (з усіма прилеглими до нього територіями) й частиною Кубані. Землі у пониззі Дніпра відійшли до Порти, яка, проте, зобов'язувалась ліквідувати фортеці Тавань, Кізик-кермен, Нусрет-кермен і Сагін-кермен, розташовані в цій місцевості. Території від Перекопського перешийка до р. Міус і від Запорозької Січі до Очакова (по Дніпру) не підлягали заселенню і мали використовуватися підданими обох сторін для промислів (рибальства, бджільництва, полювання та ін.), які не оподатковувалися. Кожна зі сторін гарантувала іншій безпеку від нападів своїх підданих; Росія звільнялася від сплати щорічної данини Кримському ханству.
Деякі статті підтверджували права Росії на утримання в Константинополі постійного посланця й безперешкодне паломництво до Єрусалима своїх підданих.
Договір підписали повноважні посланці сторін — думний радник Ємел'ян Украінцев і думний дяк Іван Чєрєдєєв (з боку Росії, царя Петра І) та верховний візир Мегмет Рамі і таємний секретар Александр Маврокордато (з боку Порти, султана Мустафи Хана).
Літ.: Олешкова С.Ф. Русско-турецкие отношения в начале ХVIII в. — М., 1971; Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків. — К., 1991, т. 3.; Санин Г.А. Границы России и Крымского ханства во второй половине XVII — первой половине XVIII вв. В кн.: Проблемы истории и археологии Крыма. — Симферополь, 1994; Кордони Війська Запорозького та діяльність російськотурецької межової комісії 1705 р. — Запоріжжя, 2003.
В.В. Піскіжова.
Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 4.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи.