Україна в міжнародних відносинах/3/Коломацькі статті 1687
◀ Коллеж де Франс | Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 3 під ред. Миколи Варварцева Коломацькі статті 1687 |
Колумбія ▶ |
|
КОЛОМАЦЬКІ СТАТТІ 1687 — договір між Військом Запорозьким та Російською державою, ухвалений козацькою радою 4 серпня (25 липня) 1687 у таборі, оточеному російськими стрільцями та рейтарами, поблизу Коломаку. На раді були присутні 2 тис. козаків. Окрім ухвалення договору на ній обрали гетьмана — І. Мазепу. В основу договору було покладено Глухівські статті 1669 Д. Многогрішного. Усі нові положення, що були внесені, погіршували правове становище Української козацької держави.
Було обмежено права гетьмана на пожалування маєтків (ст. 4) та право Війська Запорозького обирати і зміщати гетьмана (ст. 6). Підтверджувалися право й обов'язок козацької старшини стежити за гетьманом та чинити на нього доноси в Москву (ст. 10), а також заборона зовнішньополітичних взаємин (ст. 7). Постанова про розміщення стрілецького полку в Батурині (ст. 17) посилювала присутність російських військ у Гетьманщині. У договорі (вперше в історії відносин із Росією) містився наказ гетьману та старшині докладати зусилля для ліквідації національної окремішності українців (різними шляхами, зокрема шлюбами), заборонялося вживати для означення державно-правового статусу Гетьманщини визначення «Малоросійський край гетьманського регіменту» (ст. 19).
Літ.: Собрание государственных грамот и договоров, хранящихся в государственной коллегии иностранных дел. — М., 1828, ч. 4.; Полное собрание законов Российской империи. — СПб., 1830, т. 2.; Источники Малороссийской истории, ч. 1. Собранные Бантышем-Каменским Д.М. — М., 1858; Яковлів А. Українсько-московські договори в XVII–XVIII віках. — Варшава, 1934; Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа та його доба. — НьюЙорк–Київ–Львів–Париж–Торонто, 2001.
В.В. Станіславський.
Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 4.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи.