Україна в міжнародних відносинах/3/Католицька церква в Україні

◀ Катар

Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 3 під ред. Миколи Варварцева Католицька церква в Україні

Кенія ▶

Київ: Інститут історії України НАН України, 2012

КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА В УКРАЇНІ. Перші спроби поширення християнства серед східнослов'янських племен відносяться до раннього середньовіччя. 961 візит до Києва католицького єпископа Адальберта Магдебурзького, який мав намір заснувати там єпархію, завершився невдачею. 978 великий князь Ярополк Святославич прийняв у Києві послів папи Бенедикта VII, однак подальшого розвитку ці контакти не набули. Для офіційного хрещення Київської Русі великий князь Володимир Святославич наприкінці 980-х рр. обрав східний обряд. Взаємне відчуження Східної і Західної церков не перешкодило подальшому обміну делегаціями між Києвом і Римом, а також родичанню руських князів із правителями католицьких держав Європи, хоча великий князь Ярослав Мудрий і не дав дозволу посланцеві папи Бенедикта VIII єпископу Алексієві створити на Русі організаційну структуру К. ц. Лише на поч. 12 ст. у Києві була заснована католицька місія. Спробам започаткувати на Русі латинські ієрархії, поновленим у 1-й пол. 13 ст. польськими ченцями-домініканцями, поклала край монголо-татарська навала.

Розбудова церкви латинського обряду на руських землях розпочалася в 1-й пол. 14 ст. Були номіновані єпископи для Києва (1320), Перемишля (до 1353; нині м. Пшемисль, Польща), Володимира (1358; нині м. Володимир-Волинський), Львова (1359), Холма (1359; нині м. Хелм, Польща), Кам'янця (після 1379; нині м. Кам'янець-Подільський). 1367 створена перша на Русі латинська Галицька митрополія (1412 перенесена до Львова).

Розвиток на українських землях К. ц. (за пізнішою термінологією римо-католицької) посилився після їх входження до складу Великого князівства Литовського. Близько 1405 в Києві постав католицький кафедральний собор, збудований королем польським і верховним князем литовським Владиславом II Ягайлом; католицькі храми з'явилися в інших містах України. Особливо наполегливо поширювали католицизм польські чернечі ордени.

Одним з результатів Берестейської церковної унії 1596 стало виникнення унійної церкви (пізніше дістала назву греко-католицька).

У 17 ст. К. ц. в Україні зазнала значних втрат внаслідок козацьких воєн, що мали антикатолицьке забарвлення. Після включення частини правобережних українських земель внаслідок поділів Польщі 1772, 1793, 1795 до Російської імперії на Київщині, Волині та Поділлі мешкало близько 240 тис. римо-католиків. Відбулася реорганізація К.ц., спричинена урядовими заходами антипольського і антикатолицького спрямування. 1795 імператриця Катерина II без погодження з Римською курією скасувала Київську єпархію К. ц. Від 1798 всі римо-католицькі єпархії на теренах Російської імперії підпорядкувалися Могильовській митрополії, а їхні межі пристосовано до кордонів губерній. 1839 указом імператора Миколи I була ліквідована унія.

Було також закрито католицькі монастирі й навчальні заклади та багато костьолів. Ліквідаційні заходи призупинилися після укладення 1847 конкордату між Росією та Апостольським Престолом. 1848 в Херсоні було створено єпархію католицької церкви для обслуговування німецьких колоністів — католиків (1852 перенесена до Тирасполя, нині місто в Молдові, 1856 — до Саратова, нині місто в РФ). Після польського повстання 1863– 1864 указом імператора Олександра II 1866 була ліквідована Кам'янецька єпархія К. ц. Наприкінці 19 ст. на Правобережній Україні мешкало 656 тис. римо-католиків, що становило близько 7% усього населення.

На українських землях, що увійшли до складу Австрії (з 1867 — АвстроУгорщина), кордони церковних адміністративних одиниць також пристосовувалися до державних. Після 1815 у Львові діяли: римо-католицька митрополія з єпархіями в Перемишлі і Тарнові (нині м. Тарнув, Польща); греко-католицька митрополія з єпархіями в Перемишлі і Станіславі (нині м. Івано-Франківськ); а також Львівська вірменська католицька архієпархія.

Напередодні Першої світової війни у Львівської римо-католицької архієпархії налічувалося 387 парафій і понад 1 млн віруючих, у Перемишльській — 315 парафій і 1 млн 200 тис. віруючих.

У 20–30-х рр. 20 ст. на українських землях, що перебували в складі СРСР, внаслідок застосованих державою ліквідаційних заходів, чисельність римокатолицьких парафій скоротилася з 332, зареєстрованих 1925, до 5 в 1937.

Римо-католицьке духовенство зазнало репресій, церковна структура була зруйнована.

На західноукраїнських землях К.ц. діяла за сприятливих умов конкордату, укладеного 1925 Польщею з Апостольським Престолом. Напередодні Другої світової війни тут налічувалося 490 парафій і понад 2,5 млн віруючих; УГКЦ мала 2491 парафію і 3,6 млн віруючих.

У період окупації УРСР гітлерівськими військами К. ц. провадила серед місцевого населення місійну працю всупереч заборонам властей.

1946 радянська влада організувала у Львові собор УГКЦ, який скасував Берестейську церковну унію. Наприкінці 1940-х — поч. 1950-х рр. структура К. ц. в західному регіоні УРСР занепала внаслідок переселення поляків до Польщі та репресивно-обмежувальних заходів властей. Тут лишалися діючими лише 13 костьолів, більшість з них, однак, також було закрито наприкінці 1950-х — на поч. 1960-х рр. Станом на 1980 в УРСР діяло 98 парафій К. ц.

Внаслідок лібералізації державної політики наприкінці 1980-х рр. розпочалося відродження К. ц. в СРСР. 1991 в Україні налічувалося 452 парафії К. ц.

1991 Апостольський Престол запровадив в Україні ієрархії РКЦ і УГКЦ. Мережа РКЦ в Україні складається з 1 архідієцезії — Львівської й 6 дієцезій (Київсько-Житомирської, Кам'янець-Подільської, Луцької, Мукачівської, Харківсько-Запорізької та Одесько-Сімферопольської). В римокатолицьких парафіях України пастирську місію виконують близько 500 священиків; чисельність пастви РКЦ в Україні у 2005 становила понад 1 млн осіб.

УГКЦ є найбільшою східною католицькою церквою, об'єднує 5,5 млн віруючих. На поч. 2006 у складі Києво-Галицького Верховного архієпископства УГКЦ було на території України: 2 архієпархії — Київська і Львівська, 7 єпархій та 2 екзархати (Донецько-Харківський та ОдеськоКримський); за кордоном: 3 митрополії — Перемишльсько-Варшавська (Польща), Філадельфійська (США), Вінніпегська (Канада), 3 єпархії — для українців-католиків у Австралії, Новій Зеландії та Океанії, в Аргентині, у Бразилії, 3 апостольські екзархати — у Великій Британії, у Німеччині та Скандинавії, у Франції та країнах Бенілюксу і Швейцарії, вікаріат — у Румунії. 2005 резиденцію глави УГКЦ перенесено зі Львова до Києва.

Мукачівська єпархія УГКЦ з осідком в Ужгороді має автономний статус, перебуває в підпорядкуванні Апостольської нунціатури в Україні. 2001 в Україні відбувався візит Папи Римського Іоанна Павла II.

Літ.: Вінтер Е. Візантія та Рим у боротьбі за Україну (955–1939). — Прага, 1944; Чубатий М. Історія християнства на Русі–Україні. — Рим–НьюЙорк, 1965, т. 1; Хома І., о. Апостольський престіл і Україна, 1919–1922 рр. — Рим, 1987; Брайчевский М.Ю. Утверждение христианства на Руси. — К., 1989; Хома І., о. Нариси історії Вселенської Церкви. — Львів, 1995; Рубльова Н. Невідома ділянка «антирелігійного фронту»: Боротьба владних структур УСРР проти Римсько-католицької церкви, 1920-ті рр.// З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ 1998, № 1/2; Її ж. Ліквідація в Україні ієрархії Римо-католицької церкви (кінець 1917–1937 рр.)// Там само, 2000, № 2/4;

Н.С. Рубльова.