Україна в міжнародних відносинах/3/Кам'янецький договір 1653

Україна в міжнародних відносинах.
Енциклопедичний словник-довідник.
Випуск 3

під ред. Миколи Варварцева

Кам'янецький договір 1653
Київ: Інститут історії України НАН України, 2012

КАМ'ЯНЕЦЬКИЙ ДОГОВІР 1653. Укладений 5 (15) грудня між Річчю Посполитою й Кримським ханством поблизу м. Кам'янця (тепер Кам'янець-Подільський Хмельницької обл.).

У лютому 1653 на територію Брацлавщини вторглася 14-тисячна польська армія на чолі зі Стефаном Чарнецьким. Поблизу Умані вона зазнала нищівної поразки від козацького війська полковника Івана Богуна. Повторне вторгнення поляків, але вже під проводом короля Яна ІІ Казимира, було здійснено восени того ж року. Майже 50-тис. польське військо рухалося у напрямі Кам'янця, де стало табором біля Жванецького замку.

В середині жовтня спільними зусиллями козацько-татарської армії на чолі з українським гетьманом Богданом Хмельницьким і кримським ханом Іслам-Гіреєм III поляків було взято в облогу, яка тривала два місяці. У підпорядкуванні гетьмана знаходилося майже 40-тисячне військо, приблизно такою ж була й кількість татарської кінноти. Під час облоги у польському таборі від нестачі харчів і епідемій загинуло близько 10 тис. осіб. За цих обставин поляки вступили у сепаратні переговори з кримським ханом про зняття облоги, які завершилися угодою. Зміст її не було задокументовано — сторони обмежилися усними домовленостями. Цей договір реанімував Зборівську угоду 1649, а також дозволив татарам упродовж 40 днів безперешкодно грабувати українські поселення на Волині.

Літ.: Соловьев С.М. Сочинения в 18 кн. История России с древнейших времен. — М., 1990, кн. V, т. 9–10; Грушевський М.С. Історія України-Руси. — К., 1996, т. 9, кн. 1; Смолій В.А., Степанков В.С. Українська національна революція XVII ст. (1648–1676 рр.). — К., 1999.

В.В. Піскіжова.

Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 4.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи.