Україна в міжнародних відносинах/3/«Краледворський рукопис»
◀ Краківський університет | Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 3 під ред. Миколи Варварцева «Краледворський рукопис» |
Кримська (Східна) війна 1853–1856 ▶ |
|
«КРАЛЕДВОРСЬКИЙ РУКОПИС» («Rukopis Kralovédvorský») — збірка патріотичних поем і пісень, стилізованих під чеську епічну поезію середніх віків. Свою назву здобула від м. Двур Кралов, де, за твердженням філолога і поета В. Ганки, була знайдена. Видана 1819. Пізніше доведено її неавтентичність. Збірка відіграла велику роль у становленні чеської культури і знайшла велике поширення у слов'янських країнах, в тому числі в Україні, в їх боротьбі за національне відродження.
В Україні «К.р.» почали перекладати, починаючи від 30-х років 19 ст.
Першими популяризаторами були поети українського національного відродження М. Шашкевич та І. Вагилевич. 1837 чотири ліричні поезії у перекладі М. Шашкевича було опубліковано в альманаху «Русалка Дністровая». Інший переклад, здійснений Вагилевичем, з'явився друком 1838. На початку 1850-х рр. твір переповів у віршах Д. Мордовець. 1856 у газеті «Зоря галицька» була вміщена перша розвідка про «К.р.». Автором повного перекладу тексту збірки став поет С. Руданський (1860), але повністю його текст було надруковано 1910. Повне видання «К.р.» українською мовою вийшло 1879 у Львові заходом філолога і письменника І. Верхратського.Предметом дослідження й поширення ідейно-художньої спадщини «рукопису» стали праці багатьох українських вчених і письменників, у тому числі І. Франка, А. Кримського, І. Срезневського, М. Костомарова, А. Метлинського.
Літ.: Короледворська рукопись в перекладі Маркіяна Шашкевича // ЗНТШ, 1905, т. 68, кн. 6; Франко І. Дещо про «Рукопись Короледворську».
В кн.: Франко І. Зібр. тв. у 50 т. — К., 1977, т. 10; Українська література в загальнослов'янському і світовому літературному контексті. — К., 1987, т. 1.
М.М. Варварцев.
Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 4.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи.