Україна в міжнародних відносинах/2/Договір про дружбу, співробітництво і взаємодопомогу між Україною та Республікою Грузія 1993

Україна в міжнародних відносинах.
Енциклопедичний словник-довідник.
Випуск 2

під ред. Миколи Варварцева

Договір про дружбу, співробітництво і взаємодопомогу між Україною та Республікою Грузія 1993
Київ: Інститут історії України НАН України, 2010

ДОГОВІР ПРО ДРУЖБУ, СПІВРОБІТНИЦТВО І ВЗАЄМОДОПОМОГУ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА РЕСПУБЛІКОЮ ГРУЗІЯ 1993. Підписаний 13 квітня 1993 у Києві президентами обох держав — Л. М. Кравчуком та Е. А. Шеварнадзе. Набув чинності 7 вересня 1994 в день обміну ратифікаційними грамотами. Укладання договору відбулося в особливо складний для Грузії період відновлення внутрішньої та міжнародної стабільності після трагічного громадянського протистояння. Документ став визначальною віхою державного розвитку двох народів колишнього СРСР і ознаменував перехід двосторонніх відносин на якісно новий рівень.

У договорі висловлено спільне переконання сторін, що подальший розвиток відносин дружби і взаємовигідного співробітництва відповідає корінним інтересам обох держав і служить справі миру і безпеки, сприяє зміцненню засад демократичної правової державності на основі загальновизнаних норм міжнародного права й у відповідності до цілей і принципів Статуту ООН та в інтересах розбудови мирної, демократичної і єдиної Європи. Договір зафіксував зобов'язання сторін послідовно керуватися принципами взаємної поваги державного суверенітету, територіальної цілісності і непорушності існуючих кордонів, рівноправності і невтручання у внутрішні справи одна одної, незастосування сили чи загрози силою, мирного врегулювання спорів, поваги до прав людини і основних свобод (ст. 1). Україна і Грузія мають співробітничати з метою зміцнення миру, підвищення стабільності й безпеки як у глобальному, так і в регіональному масштабі (ст. 2). Відповідно до ст. 4, сторони зобов'язалися ніколи і ні за яких обставин не використовувати свої збройні сили одна проти одної. Кожна зі сторін має не допускати використання її території для підготовки та здійснення агресії або інших насильницьких дій проти іншої сторони. У випадку, якщо одна зі сторін стане об'єктом агресії, інша сторона не повинна надавати агресору будь-якої воєнної допомоги або іншого сприяння. Висловлено готовність України та Грузії до тісної взаємодії в рамках міжнародних організацій, членами яких вони є, а також на багатосторонніх конференціях і форумах з метою надання незворотного характеру позитивним змінам у Європі та у взаємовідносинах між державами в цілому, стимулювання міжнародного співробітництва в усіх галузях.

Договором передбачено механізм регулярних консультацій з приводу ключових проблем сучасності та питань, що становлять взаємний інтерес. Задекларовано готовність до організації обміну досвідом та інформацією між представниками урядів, міністерств та відомств, неурядових організацій. Сторони гарантували громадянам та особам без громадянства, що постійно проживають на їх території, громадянські, політичні, соціальні, економічні та культурні права та свободи незалежно від їх національності, статі, мови, релігії, політичних та інших переконань. Україна і Грузія акцентували важливість поваги до прав громадян, які належать до національних меншин, рівно як і дотримання цими громадянами зобов'язань перед державою, в якій вони проживають. Країни взяли на себе зобов'язання щодо захисту етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності національних меншин на своїй території і щодо створення умови для її збереження і розвитку.

Важливу увагу приділено забезпеченню сприятливих умов для розвитку торговельно-економічного співробітництва. З цією метою досягнуто згоди щодо надання одна одній режиму найбільшого сприяння. Україна і Грузія зобов'язалися всіляко заохочувати різні форми кооперації та прямих зв'язків між фізичними та юридичними особами обох держав.

Україна і Грузія висловили готовність до тісного співробітництва в рамках Стамбульської декларації про чорноморське економічне співробітництво 1992. Вони наголосили, що і надалі всебічно сприятимуть підвищенню ролі Чорноморського економічного співробітництва.

Країни зголосилися сприяти розробці та здійсненню спільних природоохоронних програм і проектів, особливо в екологічно напружених районах, прагнучи до створення всеохоплюючої міжнародної системи екологічної безпеки і взаємодії. Висловлено прагнення розвивати співробітництво в галузі освіти, науки і техніки, заохочуючи прямі зв'язки між учбовими закладами, науково-дослідницькими та проектно-конструкторськими закладами і підприємствами, здійснення спільних програм і розробок. Задекларовано готовність до співпраці у питаннях підготовки кадрів, обміну вченими, фахівцями, аспірантами та студентами. Договір має стимулювати також поглиблення контактів на довготривалій основі між національними академіями та науковими центрами.

Зафіксовано прагнення розвивати та поглиблювати контакти і зв'язки в галузі культури та мистецтва, заохочувати на взаємній основі відкриття та діяльність культурно-інформаційних центрів.

Особливу увагу приділено поглибленню контактів та зв'язків між парламентами та іншими виборними органами влади двох країн, співробітництву по лінії поріднених міст.

Одним з напрямків двосторонньої співпраці визначено співробітництво у сфері боротьби із злочинністю, в тому числі з її організованими формами, що мають міждержавний та міжрегіональний характер.

Спеціально наголошується, що цей договір не спрямований проти третіх країн. Обидві сторони розглядають своє співробітництво як складовий та динамічний елемент подальшого розвитку процесу НБСЄ.

Договір укладено терміном на десять років. Його дія автоматично продовжується на наступні п'ятирічні періоди, якщо жодна зі сторін не заявить шляхом письмового повідомлення про своє бажання денонсувати його.

Договір створив сприятливі рамкові умови для розвитку двосторонньої та багатосторонньої співпраці. Нині українсько-грузинські відносини мають широку договірно-правову базу: 115 підписаних документів між Україною і Грузією, ними охоплені практично всі напрями співробітництва.

Літ.: Зібрання чинних міжнародних договорів України. — К., 2004, № 4 (Книга 2).

О. М. Горенко.

Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 4.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи.