Україна в міжнародних відносинах/2/Договір мирний між Українською СРР і Литовською демократичною республікою 1921

	СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!
	Як допомогти й отримати допомогу під час війни

◀ Директорія

Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 2 під ред. Миколи Варварцева Договір мирний між Українською СРР і Литовською демократичною республікою 1921

Договір між СРСР і Польською Республікою про радянсько-польський державний кордон 1945 ▶

Київ: Інститут історії України НАН України, 2010

ДОГОВІР МИРНИЙ МІЖ УКРАЇНСЬКОЮ СРР І ЛИТОВСЬКОЮ ДЕМОКРАТИЧНОЮ РЕСПУБЛІКОЮ 1921. Підписаний 14 лютого 1921 у Москві уповноваженими уряду УСРР Ф. Коном, Ю. Коцюбинським та уповноваженими уряду Литовської Демократичної Республіки Ю. Балтрушайтісом, Й. Ванагасом-Сімонайтісом, Р. Йоделісом, К. Свіласом. Укладання договору стало можливим після утворення влітку 1919 незалежної ЛДР внаслідок розпаду Російської імперії й повалення в Литві влади більшовиків за допомогою польських військ (грудень 1918 — літо 1919). Договору 1921 передував мирний договір між РСФРР і ЛДР від 12 липня 1920, за яким м. Вільнюс і Вільнюський край визнавалися невід'ємною частиною ЛДР. Проте вже у жовтні 1920 шляхом воєнної інтервенції ця територія була приєднана до Польщі. Небезпека подальшого захоплення Польщею Литви спонукала останню зафіксувати існуючі на той час державні кордони, уклавши мирні угоди з іншими державами, в тому числі з УСРР, договір між УСРР і ЛДР був вигідним і для РСФРР, оскільки певною мірою ставив бар'єр можливій східній експансії Польщі, яка прагнула відновити кордони Речі Посполитої 1772.

Мирний договір визнавав державну самостійність УСРР і ЛДР. Сторони зобов'язувалися заборонити перебування на своїй території ворожих іншій стороні військово-політичних угруповань та здійснювати перевезення їх через свої порти, надати право оптації литовцям в Україні й українцям у Литві, повернути на батьківщину біженців Першої світової війни та майно, вивезене під час війни з Литви в Україну, обопільно амністувати громадян та оптантів кожної зі сторін. Країни погодилися укласти після ратифікації основного договору торговий і транзитний договори та поштово-телеграфну конвенцію, встановити дипломатичні та консульські відносини, створити спільну комісію для врегулювання окремих питань.

Літ.: Українська РСР на міжнародній арені. Збірник документів (1917–1923 рр.). — К., 1966.

В. В. Павленко.