Україна в міжнародних відносинах/2/Декрет всеросійського ЦВК про об'єднання радянських республік 1919

	СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!
	Як допомогти й отримати допомогу під час війни

◀ Декларація про принципи співробітництва між Українською РСР і Угорською республікою по забезпеченню прав національних меншостей 1991

Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 2 під ред. Миколи Варварцева Декрет всеросійського ЦВК про об'єднання радянських республік 1919 (А. П. Гриценко)

Декрет про мир 1917 ▶

Київ: Інститут історії України НАН України, 2010

ДЕКРЕТ ВСЕРОСІЙСЬКОГО ЦВК ПРО ОБ'ЄДНАННЯ РАДЯНСЬКИХ РЕСПУБЛІК 1919. Так називається в історіографії постанова про об'єднання військових сил радянських республік Росії, України, Латвії, Литви та Білорусії, прийнята 1 червня 1919 сесією Всеросійського ЦВК за участю представників інших радянських республік. Вона законодавчо оформила військово-політичний союз між цими республіками. Нею було задекларовано, що союз має на меті боротьбу проти світового імперіалізму і що об'єднання здійснено «на основі незалежності, свободи й самовизначення кожної республіки» згідно з ініціативним рішенням ЦВК Рад УСРР від 18 травня 1919 «Про об'єднання військових сил радянських республік» та пропозиціями урядів інших республік. Йшлося про об'єднання воєнних організацій та воєнного командування, рад народного господарства, залізничного управління й господарства, фінансів та комісаріатів праці радянських республік — Росії, України, Латвії, Литви, Білорусі та Криму — під керівництвом відповідних єдиних колегій. Комісії, обраній Всеросійським ЦВК, доручалося у співпраці з представниками ЦВК республік виробити конкретні норми військово-політичного союзу. Уважається, що постанову підписали голова Всеросійського ЦВК М. Калінін (його підпису, однак, на оригіналі документа нема) та секретар Л. Серебряков.

Розгляд питання про союз радянських республік на засіданні ЦВК рад УСРР 14 червня 1919 виявив принципові незгоди між більшовиками та представниками українських національних партій у владних структурах республіки щодо засад такого союзу, закладених у постанові. О. Шумський від фракції лівих есерів (комуністів) висловив побоювання, що деклароване об'єднання є спробою відновлення Російської імперії, а також піддав критиці національну політику уряду Х. Раковського, звинувативши його в ігноруванні «притягнення української інтелігенції до апарату влади».

Українська партія лівих соціалістів-революціонерів, визнаючи економічну необхідність об'єднання, заявляла, що воно можливе лише на основі справжнього федералізму, який відсутній у РСФРР. Представники Української соціал-демократичної робітничої партії (незалежної) пропонували до проведення об'єднання спочатку виправити помилки щодо використання в Україні національних кадрів в урядових структурах і зосередити увагу на розв'язанні національного питання. Проте опозиціонери залишились у меншості. ЦВК рад схвалив проект резолюції Х. Раковського про визнання постанови й того ж дня дав усім установам вказівку про виконання її на практиці.

Літ.: Гражданская война на Украине. 1918–1920. Сборник документов и материалов. — К., 1967, т. 2.; Декреты Советской власти. — М., 1971, т. 5.; Революция и Гражданская война 1917–1920 годов: новое осмысление. Международная научная конференция (Ялта, 10–18 ноября 1995г.). — Симферополь, 1995; Гриценко А. П. Політичні сили в боротьбі за владу в Україні. Рік 1919-й. — К., 1997.

А. П. Гриценко.