Україна в міжнародних відносинах/2/Інтерпол
| ◀ Інтерновані формування Української Галицької Армії | Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 2 під ред. Миколи Варварцева Інтерпол |
Ірак ▶ |
|
ІНТЕРПОЛ — міжнародна організація кримінальної поліції, метою якої є співробітництво держав у боротьбі проти організованої злочинності. Його витоки сягають міжнародного конгресу кримінальної поліції, який відбувся 1914 у Монако і прийняв рішення створити спільний банк інформації та впорядкувати процедуру видачі злочинців. Після Першої світової війни в 1923 у Відні була створена міжнародна комісія кримінальної поліції, яка після Другої світової війни 1946 стала називатись І., штаб-квартиру якого засновано в Парижі. І. складається з представників національних поліцейських підрозділів та покликаний сприяти налагодженню контактів правоохоронних органів у міжнародному масштабі. Стаття 3 Статуту І. забороняє цій структурі втручатись у політичні, військові, релігійні, расові суперечки. Завдяки цьому його діяльність має суто фаховий характер. 1988 штабквартира І. перебралась до Ліона. На той час членами названої організації були 142 країни. СРСР став членом І. в 1990.
Україна приєдналася до І. у 1992. В структурі її міністерства внутрішніх справ створено спеціальний національний український підрозділ Інтерполу. В бурхливі 1990-ті рр., коли інтенсивно відбувався процес первісного накопичення капіталу, громадяни України часто опинялася у списках І. на розшук. Найбільш гучною стала «справа Павла Лазаренка», який у лютому 1998 був арештований швейцарськими властями за ордером І. та виданий США. Роль І. як органу координації зусиль із захисту правопорядку значно зростає в умовах триваючої глобалізації та підвищення активності транснаціональних кримінальних угруповань.
Літ.: Галенская Л. Н. Международная борьба с преступностью. — М., 1972.; Родионов К. С. Интерпол: вчера, сегодня, завтра. — М., 1990; Данилов О. М. Международное сотрудничество в борьбе против организованного криминала. — М., 1995.
А. Ю. Мартинов.
Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 4.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи.