Україна в міжнародних відносинах/1/Віденська битва 1683

◀ Вишеградська група

Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 1 під ред. Миколи Варварцева Віденська битва 1683 (Т.В.Чухліб)

Віденський мирний договір 1809 ▶

Київ: Інститут історії України НАН України, 2009

Віденська битва 1683 – одна з центральних битв австрійсько-турецької війни 1683-84. Відбувалася 22 (12) вересня після тривалої облоги австрійської столиці м.Відень більш ніж 100-тисячною армією Османської імперії під керівництвом великого візира Кара-Мустафи. Крім турків, до цієї армії входили татарські, молдовські (на боці господаря Г.Дуки воювало також кілька козацьких сотень з Правобережної України), волоські, семиградські та угорські підрозділи. Союзницькі війська австрійців, німців і поляків (за участі підрозділів українського козацтва), які очолював польський король Ян III Собеський, налічували близько 70 тис. осіб. У результаті битви, основний тягар якої несли польські підрозділи (певна частина яких формувалася з українського населення “руських” воєводств Речі Посполитої), Відень було звільнено від облоги, а турки втратили близько 17 тис. вояків. Під час битви відзначився виходець з Галичини, мешканець столиці Австрії Ю.Кульчицький, який пробрався з оточеного міста з листами про допомогу. Однак, незважаючи на цю перемогу, частини турецькогої армії залишилися на теренах Центральної та Центрально-Східної Європи. Завершенням воєнних подій під Віднем став похід союзницьких військ до Угорщини і Словаччини. У цьому поході відзначилися козацькі полки (близько 5 тис. осіб), що прибули з Правобережної України та Запорозької Січі. Під проводом полковників М.Булиги, Й.Менжинського, Я.Ворони, С.Корсунця, В.Іскрицького та С.Палія вони взяли участь у битвах під угорськими містами Паркани 17–19 (7–9) жовтня та Естергом 5–6 листопада (26–27 жовтня) і словацьким Щецином 25 (15) жовтня. Складовою частиною цих подій став похід взимку 1684 українського війська на чолі з правобережним гетьманом С.Куницьким на землі турецьких союзників – Білгородської орди. Перемога під Віднем засвідчила спроможність монарших дворів Європи виступити єдиним фронтом проти турецької загрози і підштовхнула до створення у березні 1684 союзницької військовополітичної антитурецької коаліції держав – “Священної ліги” (Австрії, Польщі, Венеції та Папської області).

Літ.: Німчук І. Українці і відсіч Відня 1683 р. – Львів, 1933; Wimmer J. Wyprawa Wiedeńska 1683 r. – Warszawa, 1957; Kara Mustafa pod Wiedniem. Źródła muzlmanskie do dziejów wyprawy wiedeńskiej 1683 roku. – Kraków, 1973; Яницький Б. Відень 1683. Козаки і Кульчицький. – Відень, 1983; Wimmer J. Wiedeń 1683. Dzieje kampanii I bitwy. – Warszawa, 1983; Podhorodecki L. Wiedeń 1683. – Warszawa, 1983; Zygulski Z. Odsiecz Wiednia 1683. – Kraków, 1994; Чухліб Т. Чи вирішена проблема участі українських козаків у битві під Віднем 1683? В кн.: Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку. Матеріали читань. – К., 1997, вип.6.

Т.В.Чухліб.