Україна в міжнародних відносинах/1/Всесвітня організація інтелектуальної власності

Всесвітня організація інтелектуальної власності (World іntellectual property organіzatіon, WІPO). Заснована 1967 у Стокгольмі (Швеція) як міжнародна урядова організація на базі конвенції, ухваленої державами-членами Паризького союзу з охорони промислової власності (1883), Бернського союзу з охорони творів літератури та мистецтва (1886) та інших спеціалізованих союзів. Підписана 1967 Конвенція щодо заснування ВОІВ набула чинності 1970. Від 1974 є спеціалізованою установою Організації Об'єднаних Націй. До її складу входять 184 країни. Штаб-квартира – у Женеві (Швейцарія). Основні функції ВОІВ: допомога в підготовці заходів щодо поліпшення охорони інтелектуальної власності у світі; гармонізація національних законодавств у цій галузі; сприяння укладенню міжнародних угод у сфері охорони інтелектуальної власності; збирання і поширення інформації щодо охорони інтелектуальної власності, здійснення досліджень у цій галузі та опублікування їхніх результатів; забезпечення діяльності служб міжнародної охорони інтелектуальної власності. Найвищий орган ВОІВ – Генеральна асамблея, в якій представлені всі держави-члени Паризького або Бернського союзу (збирається раз на два роки). Керівні функції виконують також Конференція всіх країн-членів, котра збирається раз на два роки; Координаційний комітет, який збирається щорічно; постійно функціонуюче Міжнародне бюро (Секретаріат). Керівний склад ВОІВ призначається Генеральною асамблеєю. У вересні 2000 на засіданні Генеральної асамблеї ВОІВ встановлено Міжнародний день інтелектуальної власності, який відзначається 26 квітня. ВОІВ виконує адміністративні функції щодо 23-х міжнародних угод у сфері інтелектуальної власності. Особливістю Організації є те, що регулярний бюджет ВОІВ у значній мірі не залежить від внесків країн-членів: 85 відсотків бюджетних витрат покривається за рахунок надходжень від трьох реєстраційних систем ВОІВ (PCT для патентів, Мадридська система для торгівельних марок та Гаазька система для промислових зразків), 15 відсотків – за рахунок внесків країн-членів та надходжень від продажу публікацій ВОІВ.

Україна набула членство у ВОІВ 1974. Від 1993 – член її постійних комітетів з інформації та співробітництва в галузі промислової власності. Україну обрано до складу Координаційного комітету ВОІВ. За роки незалежності представники України неодноразово входили до складу виконавчих комітетів Паризького та Бернського союзів. 1994 представник України обирався Головою Генеральної асамблеї ВОІВ, 2003 та 2005 – віце-головою Асамблеї Паризького союзу. Розвитку співробітництва з Організацією сприяли візити до України Генерального директора ВОІВ у 1995 та 2002 роках. Важливими результатами останнього візиту стала базова Угода про співробітництво між Кабінетом Міністрів України та ВОІВ. Метою Угоди є здійснення спільних дій, спрямованих на удосконалення українського законодавства у сфері інтелектуальної власності; удосконалення практики правозастосування в Україні з метою виявлення, запобігання і припинення правопорушень у сфері інтелектуальної власності; посилення ролі системи інтелектуальної власності у галузях наукової, технічної та економічної діяльності, що здійснюється суб’єктами господарювання на території України. Нині Україна бере участь у 24-х конвенціях та міждержавних договорах у сфері інтелектуальної власності, зокрема, 18-и конвенціях та договорах, адміністративні функції яких виконує ВОІВ, та 6 угодах з державами-учасницями СНД. Україна є стороною наступних міжнародних конвенцій та договорів ВОІВ: Конвенція, що засновує Всесвітню організацію інтелектуальної власності; Всесвітня конвенція про авторське право; Паризька конвенція про охорону промислової власності; Договір про патентну кооперацію; Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків; Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів; Міжнародна конвенція по охороні нових сортів рослин; Договір про закони щодо товарних знаків; Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів з метою патентної процедури; Найробський договір про охорону Олімпійського символу; Протокол до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків; Ніццька угода про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків; Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм; Договір ВОІВ про авторське право; Договір ВОІВ про виконання і фонограми; Міжнародна конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення; Гаазька угода про міжнародну реєстрацію промислових зразків; Договір про патентне право.

Літ.: Шреплер Х.А. Международные организации. – М., 1995; Основы интеллектуальной собственности. – К., 1999; Основные факты об Организации Объединенных наций. – М.,2005; Веб-сайти штаб-квартири ВОІВ та представництва України при ВОІВ у Женеві. – (http://www.wipo.int/; http://www.mfa.gov.ua/geneva/ua/4769.htm). Перевірено 02.07.2008.

О.М.Горенко, І.М.Мельникова.

Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 4.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи.