Україна в міжнародних відносинах/1/Базавлуцька Січ

◀ Афганська війна 1979–1989

Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 1 під ред. Миколи Варварцева Базавлуцька Січ (М. М. Варварцев)

Балкани ▶

Київ: Інститут історії України НАН України, 2009

Базавлуцька Січ – військовий і адміністративний центр запорозького козацтва в 1593-1638. Заснована на острові Базавлук у гирлі річок Чартомлика, Підпільної і Скарбної (нині Нікопольський район Дніпропетровської обл.). Як і попередня, перша на Запоріжжі, Томаківська Січ, служила заслоною проти наскоків татарської кінноти і турецького галерного флоту на навколишні українські поселення. Укріплений валами і гарматами, встановленими на вежах, острів перетворився на місце підготовки козацьких походів на Крим і османські фортеці Очаків, Ізмаїл, Кілія, а також човнових рейдів до чорноморських берегів Анатолійського півострова. Повз Базавлук проходили міжнародні маршрути купців країн Сходу і Заходу. Б.С. також приймала дипломатичні місії зарубіжних держав (Кримського ханства та ін.). Влітку 1594 тут вів перемовини від імені германського імператора Рудольфа II посол Еріх Лясота. Вирішальний вплив на політичне становище й саме існування Б.С. справляли взаємини з Польським королівством. На перетині 16-17 ст. її козаки брали участь у всіх виступах проти національного і соціального гноблення українців, очолювали народні повстання. 1638 на Запоріжжя вдерлася зібрана під командуванням коронного гетьмана М.Потоцького каральна експедиція, яка зруйнувала Б.С.

Літ.: Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків. – К., 1990, т.1; Щербак В.О. Базавлуцька Січ. У кн.: Козацькі січі. Нариси з історії українського козацтва ХVІ–ХІХ ст. – Запоріжжя, 1998.

М.М.Варварцев.