Украінські пісні/Підъ нашою слободою

Украінські пісні
Підъ нашою слободою роде жито зъ лободою…

• Цей текст написаний кулішівкою.
• Інші версії цієї роботи див. Під нашою слободою роде жито з лободою

Санктпетербурхъ: коштомъ О. С. Балліноі, 1863

№ 35.

$\new Staff { << \relative c' { \override Score.MetronomeMark.extra-offset = #'(-4 . 0) \omit Score.BarNumber \autoBeamOff \tempo 4 = 72 \time 3/4 \key c \minor \once \override Score.TextScript.extra-offset = #'(0 . 1.6) %1 ees8^"м. м." ees aes4. ees8 | aes[ bes] f[ees] aes[ g16 f] | ees8[ f] c[d] f4 \break %2 f16[ g aes f] ees4. bes8 | \stemUp ees[ f] g[bes] aes[ g16 f] | bes8[ <bes d,>] ees,4. ees8 \bar "|." } \new Lyrics \lyricmode { \override LyricText.font-size = #0 Підъ8 на8 -- шо4. -- ю8 сло -- бо -- до - -8. ю16 ро8 -- де жи4 -- то зъ_ло8 -16 бо -- до4. -- ю8 ро8 -- де жи -- то зъ8 ло16 - _8 бо -- до4. -- ю.8 } >> }$

Підъ нашою слободою
Роде жито зъ лободою. 2.
Тамъ дівчина жито жала,
Малі снопики въязала. 2.
Де не взявся козаченько
На воронімъ кониченьку. 2.
— Годі, годі, дівча, жати,
Маті снопики въязати. 2.
Зъіхавъ козакъ на могилу,
Пустивъ коня й на долину. 2.
Пустивъ коня на долину,
А самъ заснувъ на годину. 2.
Де не взялась дівчинонька,
Та вирвала травиченьки, 2.

Та вдарила козаченька
Та вдарила й по личеньку. 2.
— Годі, годі, козакъ, спати
Та вже жъ коня не видати. 2.
Ишли Турки зъ Татарами,
Взяли коня зъ поводами. 2.
Мене Турки добре знають,
Вони жъ мене не займають. 2.
Візьмуть коня — другий буде,
Тебе жъ візьмуть, то й не буде! 2.