Украінські пісні/Журба жъ моя, журба

Украінські пісні
Журба жъ моя, журба…
• Цей текст написаний кулішівкою.
• Інші версії цієї роботи див. Журба ж моя, журба
Санктпетербурхъ: коштомъ О. С. Балліноі, 1863
 
№ 45.
 

\new Staff {
<<
\relative c' {
 \override Score.MetronomeMark.extra-offset = #'(-4 . 0)
 \omit Score.BarNumber
 \autoBeamOff
 \tempo 4 = 96
 \time 2/4
 \key bes \major
 \once \override Score.TextScript.extra-offset = #'(0 . 1.6)
%1
g4^"м. м." c | c g | g'2 | g | f4. g8 | f8[ ees d c] \break
%2
bes4 a8[d] | g,2 | f'4 f8[g] | f[ees d c] | bes[ c d ees] \break
%3
f4 f8[g] | f[ees d c] | bes4 a8[d] | g,4.\fermata g8 \bar "|." s
}

\new Lyrics \lyricmode {
 \override LyricText.font-size = #0
Жур4 -- ба_жъ мо -- я, жур2 -- ба рос4. -- про8 -- кля4 -8 -
та4 -8 - я2 му4 -- чить ме4 -8 не вья4 -8 -
-4 ле,8 _ зъ_бі4 -8 лихъ ні4 -8 гъ ва4. -- лить.8
}
>>
}
 

Журба жъ моя, журба роспроклятая,
Мучить мене, вьяле, зъ білихъ нігъ валить.
А я жъ тій журбі та й не подаюся,
Ой піду жъ я до шинкарки, горілки напъюся.
«Шинкарочко мила, повірь меду й пива,
Повірь меду й пива, горілки піввідра.»
— «Козаченьку бравий! не веліла мати,

Не веліла мати на-біръ розвіряти,
А веліла жъ мати тебе роспитати:
Коли ти жонатий, поізжай до дому!
Коли жъ не жонатий, лягай спать зо мною!»
— Шинкарочко мила! Якъ же жъ я не жонатий:
Есть у мене жінка ще й діточокъ двое,
Ще й дітокъ двое — маленькі обое,
Ще й діточокъ двое — маленькі обое!
Есть у мене жінка та не до любові,
Що не біле личко, що не чорні брови.
— Козаченьку бравий, наша доля рівна:
Въ тебе нема жінки, въ мене чоловіка.