укоськати

Уко́ськати, каю, єш, гл. Укротить, успокоить, уговорить. Сам дід утомивсь, поки бабу укоськав. Грин. III. 343. Може вдвох з Цвіркункою чи не вкоськаємо Марусі. О. 1861. XI. Кух. 20.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924