удід

удід

У́дід, удо́да, м. = Одуд. Хоч куй, зозуле, хоч не куй: мені і удід закує. Ном. № 5515.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924