Аскеза, (гр.) свідоме й плянове обмеження життєздатности людського організму, як найкраща підготовка до позагробового життя; в цім вигляді виступає аскеза у Платона та в рел. системах буддизму, христіянства та ісламу. Таке поборювання змислових пристрастей супроводиться постом, молитвою й побожними ділами покаяння; звідси в дальшому значінні а. — довершеніше христіянство, змагання до моральної довершености.