УЗЕ/Автономія
| ◀ Автономісти | Українська загальна енцикльопедія Автономія |
Автономосексуалізм ▶ |
|
Автономія, (гр.) встановлення, самому прав для себе в протиставленню до „гетерономії“, себто підлеглости чужим правам. 1) У філософії: здатність розумної -волі установляти самій для себе закони етичного ділання. Тільки той ділає етично, хтовиконує самим собою уставлені етичні закони (Кант). 2) Політично-правно: а. в старовину (Греція) означала незалежність держави, її виключне право становити для себе закони. Пізніше означає а. Право різних груп у державі до власного закрдавства й самоврядування (правління собою). В середніх віках а. різних груп (аристократичних родів, церкви, станів, міст, корпорацій і т. д.) була дуже поширена. Опісля зміцнення центральної державної влади значно обмежило автономію. В нових часах, у зв’язку з політичним виробленням громадянства; зросло домагання автономії. У Франції в ХVIII. в. названо навіть право
- до автономії „природженим“ правом.
Розрізняємо головно 2 роди автономії: територіяльну а. (а. громад, повітів, земель, країв) і річову а. Остання означає автономію в певній означеній ділянці людської діяльности, пр. „культурна“ а., якої змістом є право недержавної нації порядкувати самій своє культурне життя (головно шкільництво), а. різних організацій, а. пр. університетів, станових організацій, .а. церкви, тощо. Протиставленням автономії є порядкування справ самою державою.