УГГ 1978—1982/Клопотання І. Зісельс слідчому Ю. Яновському

Старшому слідчому прокуратури
Чернівецької области Яновському Ю. Ф.

Від гр. Зісельс І. Б.

 

КЛОПОТАННЯ

 

Мій чоловік, Зісельс Йосиф Самуїлович, завжди діяв відкрито і ніколи не ховався від правосуддя. Він готовий в будь-який час стати перед відкритим і явним судом. У прокуратури немає і не може бути підстав для застосування до Зісельса Й. С. ні однієї з мір запобіжного заходу, а тим більше взяти під варту. До того ж ст. 187-1 КК УРСР не стосується до тяжких злочинів, перелічених у ст. 155 КПК УРСР, що подає вичерпний перелік злочинів, при доконанні яких замкнення під варту можна застосовувати за мотивами однієї лише загрози злочину. Нагадую Вам, що «…В наказах Генерального Прокурора СРСР, прокурора УРСР, міністра внутрішніх справ УРСР підкреслюється, що під варту необхідно брати осіб, звинувачених у доконанні вищеподаних злочинів (ст. 115 КПК УРСР — 1. 3.). В інших випадках, до осіб, які мають постійне місце проживання, які займаються суспільно корисною працею і являються хлібодавцями сім’ї, належить приймати міри запобіжного заходу, не пов'язані з позбавленням волі» (Кримінально-процесуальний кодекс УРСР. Науково-практичний коментар. В-во політичної літератури України, Київ, 1975 р., стор. 191 192).

Мій чоловік має постійне місце праці і проживання і являється хлібодавцем сім'ї.

У зв'язку з вищеподаним я клопочу про негайне звільнення Зісельса Й. С. з-під варти і зняття з нього всякі міри запобіжного заходу.

13 грудня 1978 р.

Ірина Зісельс