турба

турба

Турба, би, ж. Безпокойство, хлопоты. Та й спать ляже, втомившися турбою такою. Шевч.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924