тужно

тужно

Ту́жно, нар. Грустно. Як оддам я тебе в службу, головонці тужно. Чуб. V. 678. Тужно поглядає. Млак. 91.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924