туга (слово)

туга

Ту́га, ги, ж. Горесть, печаль. Болить моя голівонька, ще й серденько в тузі. Рудч. Чп. 87. Він їм тугу розганяє, хоч сам світом нудить. Шевч. Стала к їх серцям велика туга налягати. Макс. Ум. Ту́женька, ту́гонька. Серцю туженьки завдав. Гол. I. 188.

Туга́, ги́, ж. Радуга. Угор.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924