Три перстені/Над книжкою поезій

by Богдан Ігор Антонич

◀ Елегія про перстень ночі

Три перстені Богдан Ігор Антонич Над книжкою поезій

Ніч ▶

1934

НАД КНИЖКОЮ ПОЕЗІЙ

---

Люблю нераз вертатись до старого табурету,
де кілька книжечок лежить завинених в газету

Коли зза неба виринає ніч назустріч дневі,
мов спомин, випливають із полиць слова вишневі.

Слова, що пахнуть житом, сіном, соняшними днями,
надихані землею та навіяні вітрами.

Слова, що вимріяні у безсонні, довгі ночі,
коли стріла надхнення вбита в серце їддю точить

Зникають речі, розвіваються довкола стіни.
Тремчу над книжкою у вічности холодній тіні.