Три перстені/Кличу

by Богдан Ігор Антонич

◀ Ніч на площі Юра

Три перстені Богдан Ігор Антонич Кличу

Ранок юнаків ▶

1934

КЛИЧУ

---

Ці слова схвильовані,
ці слова неспокійні, грізні.
Їддю часу опльовані,
наче коні бичовані
батогами, злітають пісні.

Це тобі я складаю дань слів,
динаміко суворих днів!

Хоч в саду понад сливою
романтичної пташки нема,
мов добою щасливою,
своє серце виспівую,
бо мовчати не можу, дарма!

Моя пісня тобі і мій спів,
динаміко суворих днів!

Ось вітрами дебелими
вже надходить епоха світань.
Не словами веселими
з балядовими селами —
різко кличу в майбутнє: повстань!

Це для тебе любов моя й гнів,
динаміко суворих днів!