Требник (1963)/Похорон дорослого

Требник
Похорон дорослого
Чікаґо: Видавництво «Православний Українець», 1963
ПОХОРОН ДОРОСЛОГО
 
Літія в хаті

Священик: Благословенний Бог наш завжди, нині й повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь. Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас (3-чі).

І співають ці тропарі на гол. 4:

Упокой, Спасе, душу раба Твого (раби Твоєї) з душами праведників, що спочили, і дай їй щасливе життя в Твоїй оселі, Чоловіколюбче.

В оселях Твоїх, Господи, де всі святі Твої спочивають, упокой і душу раба Твого (раби Твоєї), бо Ти єдиний Чоловіколюбець.

Слава Отцю, і Синові, і Святому Духові.

Ти, Господи, що сходив до пекла і визволив з кайданів в'язнів, Сам і душу раба Твого (раби Твоєї) упокой.

І нині й повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Єдина чиста і непорочна Діво Богородице, молися, щоб спасена була душа його (її).

Священик: Помилуй нас, Боже, з великої ласки Твоєї, молимось Тобі: вислухай нас і помилуй.

Люди: Господи, помилуй (3-чі).

Священик: Іще молимось за вічний спокій душі спочилого раба Божого (ім'я) [раби Божої (ім'я)] і щоб простив йому (їй) Бог усі гріхи вільні й невільні.

Люди: Господи, помилуй (3-чі).

Священик: Ой, якби Господь Бог оселив душу його (її) там, де всі праведні спочивають.

Люди: Господи, помилуй (3-чі).

Священик: Ласки Божої, Царства небесного і відпущення гріхів його (її) у Христа, безсмертного Царя і Бога нашого, просимо.

Люди: Подай, Господи.

Священик: Господеві помолимось.

Люди: Господи, помилуй.

Священик: Бо Ти єси воскресіння, життя і вічний спокій спочилого раба Твого (раби Твоєї) (ім'я), Христе Боже наш, і Тобі славу віддаємо з Надвічним Твоїм Отцем і пресвятим, милосердним і животворчим Твоїм Духом, нині й повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.

Священик: Премудрість. Пресвята Богородице, спаси нас.

Люди: Чеснішу від херувимів і незрівняно славнішу від серафимів, що без істління Бога Слово породила, дійсну Богородицю Тебе величаємо.

Священик: Слава Тобі, Христе Боже, надіє наша, слава Тобі.

Люди: Слава і нині. Господи, помилуй (3-чі). Благослови.

Священик: Христос, що воскрес із мертвих, що живих і мертвих під Своєю владою має, істинний Бог наш, за молитви пречистої Своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, преподобних і богоносних отців наших і всіх святих, душу раба Свого (раби Своєї) (ім'я) між святими оселить і до праведних приєднає, а нас спасе і помилує, бо Він милосердний і чоловіколюбець.

Люди: Амінь.

Священик: Подай, Господи, вічний спокій рабові Твойому (рабі Твоїй) (ім'я), що навіки спочив (спочила), і створи йому (їй) вічну пам'ять.

Люди: Вічна пам'ять (3-чі).

І несуть небіжчика до церкви

Відправа в церкві
Священик: Благословенний Бог наш завжди, нині й повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь. Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас (3-чі).

Дяк: Слава і нині. Пресвята Тройце. Отче наш. Господи, помилуй (12 раз). Прийдіть, поклонімось і пс. 90: Хто живе під захистом Всевишнього.

Священик: В спокої серця Господеві помолимось.

Люди: Господи, помилуй (тут і далі).

За мир з неба й спасіння душ наших Господеві помолимось.

За незабутнього раба Божого (рабу Божу) (ім'я), за спокій і добру пам'ять його (її) Господеві помолимось.

Щоб простив йому (їй) Бог всі гріхи вільні й невільні, Господеві помолимось.

Щоб не осуджено було його (її) перед страшним престолом Господа слави, Господеві помолимось.

Ой, якби Господь Бог оселив душу його (її) в місці світлому, в місці спокійному, там де всі праведні спочивають, Господеві помолимось.

За тих, що плачуть і сумують і сподіваються від Христа утіхи, Господеві помолимось.

За визволення нас від усякої журби, гніву та біди Господеві помолимось.

Спаси, помилуй, пригорни й охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Ласки Божої, Царства небесного і відпущення гріхів виблагавши йому (їй), самі себе й один одного і все життя наше Христу Богові віддамо.

Люди: Тобі, Господи.

Священик: Бо Ти єси воскресіння (див. ст. 66).

Люди: Амінь. Алилуя на гол. 8 і далі Тропар:

Незмірною мудрістю, Господи, все Ти з любови до людей впорядковуєш і корисне всім подаєш, єдиний Створителю всіх, упокой, Господи і душу раба Твого (раби Твоєї), бо всю надію покладав він (покладала вона) на Тебе, Творця і Порадника і Бога нашого.

Слава і нині.

Тебе і стіною, і пристановищем і певною Заступницею ми маємо у Бога, що Його Ти породила, Богородице неневісна, вірних спасіння.

Щасливі ті, що живуть по правді і ходять в законі Господньому. Алилуя.

Щасливі ті, що пильнують заповітів Його і всім серцем прагнуть до Нього. Алилуя.

Руки Твої створили мене і спорудили мене, врозуми мене і навчуся заповідей Твоїх. Помилуй раба Твого.

Зглянься на мене і помилуй мене; обдаруй мене так як і тих, що люблять ім'я Твоє. Алилуя.

Нехай живе душа моя і славить Тебе, і присуди Твої нехай допомагають мені.

Я збився з дороги і блукаю, як ягня загублене, врятуй раба Твого (рабу Твою), бо я заповітів Твоїх не забув (не забула).

Благословенний Ти, Господи, навчи мене заповітів Твоїх.

Всі святі знайшли джерело життя і двері до раю. Ой, якби й мені знайти до цього шлях через каяття. Я загублене ягня. Озвися до мене, Спасителю, і спаси мене.

Благословенний Ти, Господи…

Святі мученики! Ви проповідували про Христа — Боже Ягнятко і як ягнята замучені були і до життя, що ніколи не старіє і вічно існує, перейшли. Щиро ж благайте Христа, щоб і нам подав відпущення гріхів.

Благословенний Ти, Господи…

Упокой, Боже, раба Твого (рабу Твою) і осели його (її) в раю, де всі святі, Господи, і праведники сяють, як світила. Упокой же, Господи, небіжчика раба Твого (небіжчицю рабу Твою), не пам'ятаючи про всі його (її) гріхи.

Слава. Потрійне сяйво єдиного Божества побожно вславимо співами: святий Ти, Отче безпочатковий, і Ти, безпочатковий же Сину і божественний Душе, освіти нас, що вірою Тобі служимо, і з вічного вогню вирятуй.

І нині. Радуйся, Чиста, що Бога тілом породила на спасіння всіх. Через Тебе рід людський знайшов спасіння. Ой, якби і ми рай знайшли за Твоєю допомогою, Богородице чиста і благословенна.

Алилуя, алилуя, алилуя. Слава Тобі, Боже (тричі).

Священик виголошує Малу єктенію:

Ще і ще в спокої серця Господеві помолимось.

Люди: Господи, помилуй (тут і далі).

Іще молимось за вічний спокій душі спочилого раба Божого (раби Божої) (ім'я) і щоб простив йому (їй) Бог всі гріхи вільні й невільні.

Щоб Господь Бог оселив душу його (її) там, де всі праведні спочивають.

Ласки Божої, Царства небесного і відпущення гріхів його (її) у Христа, безсмертного Царя і Бога нашого, просимо.

Люди: Подай, Господи.

Священик: Господеві помолимось.

Люди: Господи, помилуй.

Священик: Бо Ти єси воскресіння (див. ст. 66).

Люди після єктенії співають на гол. 5:

Упокой, Спасе наш, з праведними раба Твого (рабу Твою) і осели його (її) в Твоїх оселях, як про це написано, і прости, як милосердний, всі гріхи його (її), вільні й невільні, і все, чим згрішив він (згрішила вона) свідомо і несвідомо, Чоловіколюбче.

Слава. І все, чим згрішив він (згрішила вона) свідомо і несвідомо, Чоловіколюбче.

І нині. Христе Боже, що від Діви світові засяяв і через Неї синами світла показав нас, помилуй нас.

Духівництво: Упокой, Господи, душу спочилого раба Твого (раби Твоєї). (2-чі)

Люди: (те ж саме двічі).

Духівництво: Слава…

Люди: І нині…

Пісня 3. Немає святішого, як Ти, Господи, Боже мій. Ти підніс долю вірних Твоїх, Милосердний, і ствердив нас на скелі визнання Тебе.

(Мала єктенія)

Люди після єктенії співають на гол. 6:

Воістину — суєта все на землі, а життя наше — це тінь і сон. Бо даремно турбується кожний, що на землі народився, як про це каже писання, що коли б ми і ввесь світ забрали, то й тоді в могилу ляжемо, — туди, де вкупі і царі і старці. Отже і цього небіжчика (цю небіжчицю), Христе Боже, упокой, як Чоловіколюбець.

Слава і нині. Пресвята Богородице, увесь час життя мого не покидай мене, на людське заступництво не віддавай мене, а Сама захисти і помилуй мене.

Духівництво: Упокой, Господи, душу спочилого раба Твого (раби Твоєї). (3-чі).

Люди: (те ж саме тричі).

Духівництво: Слава… Люди: І нині…

Пісня 6. Житейське море, схвильоване бурею напастей, бачучи і до тихого пристановища Твого прийшовши, благаю: визволи зо тліну життя моє, Вельмимилостивий.

Священик виголошує Малу єктенію (стор. 71).

Люди після єктенії співають Кондак:

Із святими упокой, Христе, душу раба Твого (раби Твоєї), де немає слабування, ані смутку ні зідхання, але вічне життя.

Ікос, гол. 8: Сам Ти один безсмертний, що створив і спорудив людину, а ми земні — з землі створені і в ту ж землю повернемось, бо так Ти звелів і сказав мені: „Ти — земля і в землю повернешся“. Туди ж і ми, всі люди, підемо, з надгробним риданням співаючи пісню: Алилуя.

Духівництво: Упокой, Господи, душу спочилого раба Твого (раби Твоєї). (2-чі)

Люди: (те ж саме двічі).

Духівництво: Благословимо Отця, і Сина, і Святого Духа, Господа.

Люди: І нині…

Пісня 9. Бога людям неможливо бачити, бо на Нього і янголи не насмілюються дивитись. Через Тебе ж, Всечиста, Слово стало тілом і з'явилось людям. Прославляючи ж Його, з небесними силами Тебе вихваляємо.

Потім ці пісні:

Гол. 1: Чи є така життьова утіха, що не затьмарюється смутком? Чи є така слава на землі, що стоїть непорушна? Все, як тінь, зникає; все, як сон, минає. Один мент — і все це смерть забирає, але в світлі лиця Твого, Христе, і в насолоді краси Твоєї упокой небіжчика (небіжчицю), що його (її) взяв Ти від нас, бо Ти Чоловіколюбець.

Гол. 3: Суєта людська все те, що не йде за нами після смерти: не йде туди багатство, не йде й слава; приходить смерть — все це минається. Отже до Христа безсмертного виголосьмо: упокой небіжчика (небіжчицю), що його (її) взяв Ти від нас, в тій оселі, де всі утіху мають.

Голос 8: Плачу і ридаю, коли згадую про смерть і бачу, що в гробі лежить по образу Божому створена наша краса. Яка вона тоді неприваблива, безславна і не має виду! Що за диво, що за таємниця з нами діється? Чому ми підпали тліну? Чому це нас з'єднано з смертю? Воістину, як це й написано, так Бог звелів, що подає відійшовшому (відійшовшій) до Нього спокій.

Священик: Будьмо уважні. Мир усім.

Дяк: І духові твойому.

Священик: Премудрість.

Дяк: Прокимен гол. 6: Щасливий шлях, по якому ти йдеш, душе, бо вже готове тобі місце спочинку.

Люди співають прокимен.

Священик: Премудрість.

Дяк: До солунян послання святого апостола Павла читання. (I Сол. 4, 13-17)

Священик: Будьмо уважні.

Дяк: Браття! Не хочу я залишати вас неосвідомленими про тих, що впокоїлись, щоб ви не сумували, як інші народи, що не мають надії. Бо коли ми віруємо, що Христос умер і воскрес, то Бог і тих, що спочили з вірою в Іисуса, виведе з Ним. Це бо вам говоримо на підставі слова Господнього, що ми, котрі зостанемось живими до приходу Господнього, не попередимо тих, що впокоїлись. Сам бо Господь при наказі, при голосі архангельському і при трубі Божій зійде з неба, і ті, що померли з вірою в Христа, воскреснуть найперше. Потім ми, що зостанемось живими, вкупі з ними будемо піднесені на хмарах назустріч Господеві в повітря, і так назавжди з Господом перебуватимем.

Люди: Алилуя, алилуя, алилуя.

Священик: Премудрість. Станьмо побожно. Вислухаймо святу Євангелію. Мир усім.

Люди: І духові твойому.

Священик: Від Іоанна святої Євангелії читання. (Іоан. 5, 24-30)

Люди: Слава Тобі, Господи, слава Тобі.

Священик: Будьмо уважні.

Сказав Господь до прийшовших до Нього іудеїв: ”Істинно, істинно кажу вам: хто слово Моє слухає і вірує в Того, Хто Мене послав, той має життя вічне, і на суд не приходить, а перейде від смерти в життя. Істинно, істинно кажу вам, що настає час, коли мертві почують голос Сина Божого і почувши оживуть. Бо як Отець має життя в Самому Собі, так і Синові дав мати життя в Самому Собі. І дав Йому владу і суд чинити, бо Він є Син Чоловічеський. Не дивуйтесь цьому; бо настає час, коли всі, що в гробах, почують голос Сина Божого, і вийдуть ті, що чинили добро, у воскресіння життя; а ті, що чинили зло, у воскресіння суда. Не можу Я нічого чинити Сам од Себе; як чую, так і суджу, і суд Мій праведний, бо не шукаю волі Моєї, а волі Отця, що Мене послав“.

Люди: Слава Тобі, Господи, слава Тобі.

Священик: Господеві помолимось.

Люди: Господи, помилуй.

Священик читає розрішаючу молитву і вкладає її в руки небіжчика (небіжчиці), благословляючи його (її) хрестом. Люди ж співають на гол. 2:

Прийдіть, востаннє привітаймо, браття, небіжчика (небіжчицю), дякуючи Богові, він бо відійшов (відійшла) від родини своєї і до гробу поспішає. Вже він (вона) не дбає про суєтне земне життя і про вельмистрасне тіло. Де ж нині рідня? Де приятелі? Ось розлучаємось. За його (її) спокій Господеві помолимось.

Родина прощається з небіжчиком (небіжчицею), а після того священик і люди співають літію:

Упокой, Спасе, душу раба Твого… Єктенія: Помилуй нас, Боже… і відпуст (див. ст. 65-67).

Під час співу ”Вічна пам'ять“ священик кропить св. водою труну і тіло небіжчика і несуть тіло на цвинтар, співаючи дорогою ”Святий Боже“. На перехрестях читають Євангелії за упокой.

На цвинтарі скорочена Літія: Упокой, Спасе, душу раба Твого… Потрійна єктенія, відпуст і ”Вічна пам'ять“. Під час цього співу священик кропить св. водою гріб і домовину та кидає навхрест землю, в могилу, промовляючи:

Господня земля і все, що наповняє її, вселенна і всі, що живуть у ній.

Далі висипає попіл з кадильниці в могилу, промовляючи:

Земля і порох і попіл ти, чоловіче, і в землю знов по Божому велінню повертаєшся, але вічна тобі пам'ять.

І печатає гріб, роблячи лопатою знак хреста з чотирьох боків, почавши від голови, і промовляє:

Печатається гріб цей до другого пришестя Христового[1]) в ім'я Отця, і Сина і Святого Духа. Амінь.

Люди співають стихиру, гол. 8:

Земле, розкрившись, прийми з тебе створене рукою Божою тіло, яке знов до тебе, що його породила, вертається. Те, що було створене по образу Божому, прийняв Творець. Ти ж прийми це як своє.

Примітка. Так само, як похорон в церкві, служиться і Панахида з такими відмінами: після єктенії і тропарів ”Незмірною мудрістю“ і ”Тебе і стіною“ все інше пропускається, а відразу співається ”Благословенний Ти, Господи… Всі святі знайшли джерело життя“ і т. д.; потім після 9-ї пісні канону все пропускається, а відразу співається ”Упокой, Спасе, душу раба Твого… Ти, Господи, що сходив до пекла“ і далі до кінця, як і похорон.

——————

  1. або: до Страшного Суду і загального воскресіння мертвих.