тлінний
тлінний
|
Тлі́нний, а, е. 1) Тлѣнный. 2) Изможденный, истощенный. Рк. Левиц. У ньо́го ледь тлі́нна душа́ в ті́лі. Онъ еле дышетъ.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
|
Тлі́нний, а, е. 1) Тлѣнный. 2) Изможденный, истощенный. Рк. Левиц. У ньо́го ледь тлі́нна душа́ в ті́лі. Онъ еле дышетъ.