тиран

тиран

Тира́н, на, м. Тиранъ. Шевч. 600. Гол. III. 129. Повсюдно жертва стогне від тирана. К. ПС. 132.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924