тетеря
тетеря
|
Тете́ря, рі, ж. 1) = Тетерка. Як дома кури, так у лісі тетеря. Ном. № 10265. 2) Родъ кушанья: а) изъ муки; б) изъ сухарей. Чуб. VII. 440. КС. 1883. XI. 505. Троянцям всім дали тетері. Котл. Ен. II. 8. Ум. Тете́рька, тете́ренька, тете́речка. Чуб. IV. 233.
Тетеря́, ря́ти, с. Птенецъ тетерки. Повна хата тетерят, та нікуди й не летять. Ном. стр. 295, № 151.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924