Твори
Маркіян Шашкевич
Додаток
Передслів'є
Київ: Радянський письменник, 1960
 

Судило нам ся послідним бути. Бо коли другі слов'яни вершка ся дохаплюють і єсли не вже, то небавком побратаються з повним, ясним сонцем, нам на долині в густій студеній мряці гибіти. Мали і ми наших півців і наших учителів, але найшли тучі і бурі, тамті заніміли, а народові і словесності надовго ся здрімало; однако ж язик і хороша душа руська була серед слов'янщини, як чиста сльоза дівоча в долоні серафима.

Зволила добра доля появитися і у нас збіркам народних наших пісень і іншим хорошим і ціловажним ділам[1]; є то нам як ранок по довгих тьмавих ночах, як радість на лиці нещасного, коли лучча надія перемчить крізь серце його; суть то здорові, повносильні ростки, о котрих нам цілою душею дбати, огрівати, плекати і зрощати, док під крилом часу і добрих владнувателів хорошою і кріпкою засіяють величчю.

Не журися, Русалочко з-над Дністра, що-сь не прибрана, в наряді, який від природи і простодушного і добросердного народу твого приймила-сь, стаєш перед твоїми сестрицями. Они добрі, вибачать ти, приймуть тя і прикрасять.

Сказати нам дещо о правописі сеї книжечки. Хочемо зачинати, про те знати нам конче, яке теперішньому язикові істинноє лице; задля того держались-мо ся правила: «Пиши, як чуєш, а читай, як видиш»…[2]

Поклонися, Русалко наша, низько всечесному сподареві Николі Верещинському, що тобі звелів родитися, і всім, що тя пристроїли піснями народними і стариною; іменно: трудолюбивому Мирославові Ількевичові, потом православові Кавбкові, Івану Білінськсму, Маркеллу Кульчицькому, Мінчакевичу і іншим; честь їм най буде і слава, а в руських дітях найусердніша подяка!

——————

  1. У зносці М. Шашкевич перелічує видатніші літературні твори та фольклорні збірники, що на той час (1837) вийшли з друку.
  2. Далі названо деякі правописні особливості, запозичені з інших мов.