Твори (Шашкевич, 1960)/Вірна

by Маркіян Шашкевич

◀ Туга

Твори Маркіян Шашкевич Вірна

Місяченько круглоколий ▶

• Інші версії цієї роботи див. Вірна

Київ: Радянський письменник, 1960

ВІРНА

Зашуміла дубровонька, листом зашуміла,
Затужила дівчинонька, серцем затужила.

Тужить нічку, тужить нічку, тужить і день білий,
Бо із війни за три роки не вертає милий.

На могилі-верховині милого спрашала,
Біле личко цілувала, слізьми проводжала.

«Не плач, не плач, ластівонько, дасть бог звоювати,
До твоєї соколоньком я прилечу хати.

Не плач, не плач, голубонько, не плач, не журися,
Подай ручку біленькую, додому вернися».

Вдарив коник у копита, задзвонив станлями^[1],
Лишилася сиротонька з журними гадками.

Вдарив коник у копита, на вітр пустив гриву,
За лісами, за горами лишив чорнобриву.

Край дуброви на горбочку сипана могила,
Там дівчина із зорями щодень виходила.

Виходила із зорями, стояла до ночі,
Свої чорні за миленьким видивила очі.

Ой ходила, ой бродила зимами, літами,
Витоптала биту стежку білими ногами.

——————

1. Станлями — стременами.