Твори (Руданський, 1912–1914)/1/Пяниця

Твори. Том I
Степан Руданьский
I. Поезії лїричні.
Пяниця

• Цей текст написаний желехівкою.
• Інші версії цієї роботи див. П'яниця

Львів: Товариство «Просвіта», 1912

30. Пяниця.

Не кидай мене,
Моя чарочко!
Не жени мене,
Ти шинкарочко!
Не жени мене,
Дай упити ся,
В тебе бридкую
Улюбити ся!

Не без жінки я,
Не без хати я,
Все у мене є,
Розпроклятая!
Хлїба до́-сита,
Пара воликів,
Синів четверо,
Як соколиків.

Моя хатонька —
Срібна чашечка,
Моя жіночка —
Мила пташечка;

Та тяжкі мої
Болї більнії,
Бо не маю я
Волї вільної.

Запряжу воли, —
По́том мию ся,
Розпряжу воли, —
На́ бік хилю ся:
Повалюсь на бік,
Не здрімаю ся,
Знов на панщину
Підіймаю ся!…

Відроблю чуже:
»Жінко-душечко!
Приголуб мене,
Щебетушечко!«
А вона у плач,
Розголосить ся,
На своє жене,
Бо й то просить ся!

І змордуєш ся,
Закропляєш ся;
А вона у плач:
»Запиваєш ся!«
Ой я пю тепер,
Моя любая,
Не кидай мене,
Чарко грубая!

Не кидай мене,
Моя чарочко,
Не жени мене,
Ти шинкарочко!

Не жени мене,
Дай упити ся,
В тебе бридкую
Улюбити ся!

16. VIII. 1860.