Твори (Руданський, 1912–1914)/1/Ніч-у-ніч
| ◀ Ластівка | Твори. Том I I. Поезії лїричні. Ніч-у-ніч |
Сни ▶ |
|
35. Ніч-у-ніч.
(Сербського поета Бранка Радичевича.)
Кому миле синє море,
Кому милий місяць, зорі;
Менї мила моя річка,
Менї мила темна нічка.
Я що-ночи йду до річки,
Беру човен невеличкий,
Молод весла підіймаю,
На той беріг поспішаю.
Вода пінить, човен плине,
Допливає середини,
Страшні филї, страшні кручи…
Допоможи, Всемогучий!
Вода пінить, човен крає —
Через хвилї пробігає;
Ще раз руки підіймаю,
До берега допливаю;
І на беріг живо скачу,
І здалека дївча бачу,
І по-тиху йду на гору
До милої мої двору.
Близько двору коло плота
Поглядаю на ворота:
У воротях, як калина,
Моя любая дївчина.
Сонце, живо ж опускай ся!
Живо, нічко, підіймай ся!
Живо, мила, йди до хати!
Годї мене виглядати!