Там на горі
- Там на горі зелененькій, брала вдова льон дрібненький.
- Брала, брала, вибирала, тай так собі заспівала:
- — Ой якби я мужа мала, я би його шанувала, я би його шанувала.
- Горішками годувала, медом, вином напувала.
- А там Іван сіно косить, і до нього голос носить.
- Кинув косу додолоньку, а сам пішов додомоньку, схилив на стіл голівоньку.
- Чому не п’єш, не гуляєш, тільки сидиш тай думаєш?
- Буду їсти, буду пити, позволь, мати, вдову взяти.
- Женитися не бороню, вдови взяти не позволю.
- А син матір не послухав, сів на коня тай поїхав.
- Щоб ти, коню, став горою, а ти, сину, — яворою.
- Пішла мати жито жати тай став дощик накрапати.
- Мати дощу ся злякала, під явором ся сховала.
- Під явором ся сховала тай з явора листя рвала.
- Не рви, мати, листя з мене, будеш мати гріх за мене.
- Іди, сину, додомоньку, бери собі удівоньку.
- Тепер мати позволяє, як вдова вже мужа має.
