талувати

талувати

Талува́ти, лу́ю, єш, гл. 1) Топтать. Вх. Зн. 68. Свині город талують. Шейк. 2) = Нехтувати. Талувать, нехтувать одежину. Ном. № 11133. Я тобі казав: не талуй віри. Шейк.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924