сіряк

Сіря́к, ка́, м. 1) Верхняя теплая одежда изъ толстаго сѣраго сукна. Чуб. VII. 421. Ні холодно, ні душно: як на святках у сіряках. Ном. № 620. Прощайте тепер, пани, поскидайте жупани, повдягайте сіряки, бо не ваші мужики. Грин. III. 640. 2) Мужикъ. Сам крепак, неодукований сіряк. Шевч. 513. Ум. Сірячо́к.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924