сірома

сірома

Сіро́ма, ми, м. 1) Бѣднякъ, горемыка. Чи ж на горе, на біду сірома вродився. Чуб. V. 954. 2) Соб. Бѣдняки, горемыки.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924